МАНДРІВКА ДО КНИЖКОВОЇ КРАЇНИ
Мета: сприяти формуванню читацького світогляду,розширювати уявлення дітей про значення книг у житті людини;сприяти розвитку допитливості, інтересу до книжок, пошуку відповідей на запитання;формувати читацькі смаки;виховувати бережливе ставлення до книг.
Обладнання: виставка книг, дитячі ілюстрації до улюблених творів, «телеграми» казкових героїв, мапа подорожі,казка колобок у малюнках.
Хід заходу:
Бібліотекар:
Твій наставник і твій друг.
Тож скоріше, друже,
Ти бери її до рук!
-Рада вітати вас, юні книголюби! Сьогодні на вас чекає незабутня
подорож до загадкового світу книг, де ми пригадаємо улюблених казкових героїв, та пригадаємо з яких вони казок.
А це мапа, за якою ми будемо подорожувати. (на дошці мапа)
- Діти, а чи є у вас улюблені книжки або казки? Які?
- Друзі! Казкові герої довідались, що сьогодні в нас незвичайна подорож до книжкової країни і надіслали з цього приводу свої телеграми. Чи відгадаєте ви, від кого вони?
1. Дуже засмучена. Мишка випадково розбила яєчко, прийти не зможу.(Курочка Ряба)
2. З’їв семеро козенят, болить живіт (Сірий Вовк)
3. Від Дідуся утік, від Бабусі утік, а Лисичка відпустити не хоче
( Колобок)
4. Пирогів напекла, червону шапочку пошила, скоро буду у вас
( Червона Шапочка)
(Діти відгадують загадки)
Складання казки за малюнками (Колобок)
Бібліотекар по черзі показує малюнки,учні пригадують казку.
- А як взагалі з’явилися книги? Хтось знає?
- Ось ми вирушаємо до першої станції нашої подорожі
«Станція історична»
Розповідь про виникнення книг.
Книги нас оточують скрізь: і вдома, і в школі, і в бібліотеці... Здається, що вони існували завжди. Але цікаво, що було тоді, коли на світі ще й гадки про книжки не мали?...Побачила древня людина, який чудовий довкола неї світ — і склала про це пісню. Проспівала й одразу ж забула її. І дуже шкода тієї забутої пісні, бо вона була найпершою і, мабуть, гарною.
Потім людина побачила стадо диких биків — бізонів і порахувала їх. Зраділа, що зуміла полічити, і позначила на землі кількість цих тварин. Тут повіяв вітер і зітер ті позначки.
І тоді людина збагнула, що треба навчитися записувати побачене й придумане так, щоб воно залишалось надовго і щоб про нього могли дізнатися інші.
Люди пробували писати на різних матеріалах. Чудовим матеріалом виявилась глина. Та от біда: глина тріскається на сонці, кришиться. Та й незручно носити за собою весь час такі таблички...
На чому тільки не пробували писати наші далекі предки! І на корі , і на тканині і навіть на пальмовому листі — папірусі, але ж пальми ростуть не скрізь... І люди винайшли пергамент — дуже тонку, спеціально вичинену і відбілену шкіру тварин. Ось тоді вперше й народилося таке диво, як книги. Вони старанно писалися від руки, прикрашалися різними малюнками. Обкладинку виготовляли з дерев’яної дошки, обтягнутої товстою шкірою. Та коштували книги дуже дорого: за одну книгу можна було виміняти череду корів або табун коней.
Ну, а як же люди винайшли папір? Та можна сказати, що випадково. Засипали у мукомолку паростки бамбука перетерли їх, додали клею і одержане тісто притиснули пласким каменем. Потім камінь підняли, лист просушили і так, зовсім несподівано для себе, побачили, що одержали нову речовину, на якій дуже зручно писати. Тепер, звичайно, папір виготовляють не з бамбукових паростків, а з інших порід дерева і навіть з ганчір’я. Зі старого паперу — макулатури — теж виходить чудовий папір.
- Ось який довгий і важкий шлях пройшла книга, перш ніж стала такою, якою ви бачите її тепер.
- Тепер ми можемо рухатися далі, наступна станція нашої подорожі «Зустріч з казковим героєм»
(Виходить Незнайко)
Хто придумав, що Незнайко
Не читає зовсім книг?
Це неправда, так і знайте:
Жить не можу я без них!
Я читаю без зупинки
П’єси, вірші та казки.
Від картинки до картинки,
Ну, а потім – навпаки.
Я про дідуся Мазая
Пам’ятаю назубок:
Він, заходячи в трамваї,
Забував купить квиток!
Д’Артаньян ганяв ворону,
Колобок спав у норі,
І збирали шампіньйони
Тридцять три богатирі!
Бармалей спіймав дельфіна,
Чорномор замерз в снігу,
А кирпатий Буратіно
Покохав Бабу Ягу!
Я читаю без зупинки
П’єси, вірші та казки,
Від картинки до картинки,
Ну, а потім – навпаки.
- Незнайко, наші учні намалювали малюнки до своїх улюблених книжок, якщо ти так багато читаєш, то може зможеш відгадати до яких саме?
- Незнайко: - ну спробую..якщо діти допоможуть..
(незнайко разом з учнями відгадують до яких казок малюнки)
Бібліотекар:- Ось, друзі, ви і опинилися у чудовій країні книг, пригадали її мешканців. А тепер
перевіримо ваші знання про цю країну. А яка її назва, нам розповість її мешканка Королева Книга.
Королева Книга: - Добрий день, я Королева Книга, з країни загадок. У моєму чарівному мішечку є для вас загадки. За кожну правильну відповідь ви отримаєте приз.
/Діти по черзі дістають загадки/
1.Дерево- не дерево,а листки має.
Той буде мудрим, хто її гортає. (Книга)
2.Хто говорить мовчки? (Книга)
3. Лежить , мовчить, а сто дурнів навчить. (Книга)
4. Щоб багато знати, треба книги… (читати)
5. Книга - твій друг,
Без неї, як без … (рук)
6.Хто багато читає,
Той багато …(знає)
7. Він звірят усіх лікує,
Від холери їх рятує.
Вилікує він за мить
Все, що в звірів заболить.
- Ой, набридло на віконці
Все на сонечку сидіть.
Я візьму і покочуся,
Щоб побачити весь світ.
- Сидить дівчина в корзині
На ведмежій дужій спині.
А чому ж вона сховалась,
До ведмедя не призналась?
Бібліотекар: - У вас дуже добре все вийшло. Ви – справжні Юні читачі. На жаль, наша подорож добігає кінця. Але ваша дружба із книгою тільки починається.
|