" ПРО КНИГУ І БІБЛІОТЕКУ " Мета: Викликати в
учнів почуття поваги і шанобливого ставлення до книги, виробленню в них потреби
користуватися бібліотекою. РОЛЬ КНИГИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ 1. Історія виникнення книги. 2. Найбільші бібліотеки світу. 3. Міні-вікторина. З історії виникнення
книг. І. Виставка книг ІІ. Виступ бібліотекаря Діти! Як виглядає сучасна
книжка? Ви знаєте. Красива картонна палітурка, білий папір, чіткий шрифт,
яскраві малюнки. Є
зовсім маленькі книжки, їх можна покласти в кишеню, і великі томи. Є тоненькі,
не товстіші зошита, і є такі, що й за місяць не прочитаєш. Чи завжди вони мали
такий вигляд? Якими були перші книжки? Як
давно з’явилися вони? Книжкам вже кілька тисяч років. Але тоді в сиву давнину,
вони мали зовсім інший вигляд. Важко повірити, що можливі книжки без паперу.
Але вони були. В давнину матеріалом для письма служили стіни печер, скелі,
кам’яні плити, кістки, дерево, метал, листки і кора дерев, шкіра і кукурудзяні
стебла. Були книжки і з інших матеріалів. Зручний матеріал для письма був у Єгипті, на берегах Нілу
ріс у величезній кількості високий очерет – папірус. З нього єгиптяни навчились
робити матеріал для письма. Майстри очищали стебла від шкірки, розрізали їх на
тонкі смужки і розкладали на столі поруч одна з одною, поперек розкладали
другий шар. Обидва шари змочували клеєм, прасували, просушували, а потім
полірували. Матеріал за назвою рослин назвали папірус. Він був
світло-коричневого кольору, тонкий, гладенький, дуже крихкий. Писали на
папірусі загостреними паличками або пензликами, змочуючи їх у фарбі. Листи папірусу, завширшки як наш зошит, склеювали в
стрічку, звивали, скручували в трубку, яка нагадувала шматок шпалер. Називали
їх сувоями. Звичайна довжина такого сувою – до 6метрів. Але зустрічались сувої із 45-ти метрової довжини.
Зберігались вони в ящиках, в глеках або в спеціальних футлярах з тканини, шкіри
або дерева. У другому столітті до нашої ери майстри в Перганькому
царстві навчились вичиняти з шкірок тварин новий матеріал для письма –
пергамент. Це був білий тонкий і дуже міцний матеріал. На ньому писали гусячими
перами з обох боків. Пергамент можна було перегинати і листи складали у вигляді
зошита. Слово "зошит" ("тетрадь") походить від грецького слова
"тетрадион", що означає складено вчетверо. Називались вони кодексами. Ці
кодекси вже нагадували наші перші книжки. Робили їх з великою старанністю і
любов’ю. Всім був відомий пергамент: і міцний, і довговічний, і
зручний для письма. Тільки обходився дуже дорого. Для однієї книжки потрібні
були шкірки цілого стада тварин. Купувати такі книжки могли лише багаті. А на чому писали у древній Русі? Літописи, церковні книжки,
державні документи, що дійшли до нас написані на пергаменті. Але найдешевшим і
найрозповсюдженішим матеріалом для письма була берестяна тонка і гнучка
березова кора. На ній робили буденні записи. Багато берестяних грамот знайшли
археологи при розкопках у Новгороді. Найбільш ранні з них відносяться до ХІ
віку. З того часу, як люди навчились писати, всю свою мудрість
вони довіряли книгам. Вони навчились створювати і зберігати їх. Ви можете
запитати: "Коли ж з’явився папір?" На Русь він вперше потрапив у ХІV ст. , а виготовляти його почали в ХVІ ст. Папір виявився відмінним матеріалом для письма. Він був
набагато дешевшим, ніж пергамент, але книжки залишались і надалі дорогими. Книжки
були недоступними для народу. Треба було зробити їх дешевими і доступними для
всіх. Це зробило друкарство. Книгодрукування
винайшов німець Йоган Гутенберг у ХV ст. Та не лише в
цьому цінність винаходу Гутенберга. Він винайшов друкарський верстат, що
прискорило друкування книг. Першу книгу він надрукував у 1456 році. Так в
середині ХV ст. з’явилася перша друкарня. Першу російську книгу надрукував Іван Федоров і його помічник Петро
Мстиславець у Москві в 1564 році. За своє життя І. Федоров надрукував кілька книг. Серед них
був і перший російський підручник – граматика. Деякі книжки тих далеких часів,
так, як і окремі папіруси та рукописні книжки, збереглись до наших днів. Вони
знаходяться у великих бібліотеках і музеях світу. d d d З незабутніх часів з’явилися
бібліотеки. Слово це грецького походження і означає "зібрання", "сховище книг". Справжньою
перлиною державної епохи вважають бібліотеку, царя Асірії Ашшур – баніпала.
Вона була створена в VІІ ст. до
нашої ери в столиці Асірії Ніневії. Цю
бібліотеку розкопали археологи понад сто років тому. Найбільшою в стародавньому світі вважалась бібліотека в
Єгипетському місті Александрії. Її називали одним із семи "чудес світу". Що нам відомо про перші древні бібліотеки на Русі? Перша
древня бібліотека на Русі була створена в Києві в ХІ ст. Ярославом Мудрим. Були бібліотеки при соборах у Новгороді, Чернігові, Суздалі
і Полоцьку, Смоленську і Рязані. Славились своїми бібліотеками Ростов і
Володимир. Створювались бібліотеки в монастирях. Тут вводилась особлива посада:
бібліотекар, книгохранитель. Найбільша сучасна бібліотека знаходилась в Москві.
Бібліотеці більше ста років. У ній зберігається 30 мільйонів книг, журналів,
газет. Тут живуть книги – великани висотою понад півтора метра;
книжки – малята величиною з поштову марку. Тут зберігається література 203
мовами світу. Другою
великою бібліотекою є Державна Публічна бібліотека ім. Салтикова-Щедріна в
Санки-Петербурзі. Фонд її нараховує понад 19 мільйонів примірників мовами майже
усіх країн світу. Хто тільки не побував в цій бібліотеці? Тут читали О.Пушкін і
О.Некрасов, В.Короленко, Л.Толстой, А.Чехов. На Україні діє понад 68500
різних бібліотек з загальним книжковим фондом близько 612 мільйонів
примірників. Найбільші
з них: державна історична бібліотека України Міністерства культури, Львівська
наукова бібліотека академії наук України ім. Стефаника,
Одеська державна наукова бібліотека ім. Горького, Харківська державна наукова
бібліотека ім. Б.Короленка Міністерства культури України. Зустріч з хорошою книгою,
завжди радісне свято. Дорослих і дітей супроводить вона в життя, як чудовий
порадник, як засіб пізнання натхнення і краси. Людина,
яка любить і вміє читати – щаслива людина. Навколо неї завжди багато – багато
розумних, добрих і вірних друзів. Друзі
– книги.
|