Форми роботи, які я використовую для обслуговування читачів – традиційні: індивідуальні та  групові. Але сучасне життя вимагає від бібліотекарів постійного пошуку нових ідей, форм, засобів і методів роботи.  Інноваційні форми роботи дозволяють проводити навіть традиційні заходи яскравіше, динамічніше, видовищніше.

Однією з характеристик інноваційної діяльності школи і бібліотеки  як її структурної ланки є проектна діяльність.

В цьому навчальному році я почала реалізовувати в своїй бібліотеці проект «Аптека для душі».

На початку любої інновації лежить нестандартна ідея, заснована на фантазії, експерименті, імпровізації.

Такою ідеєю для мене стало бажання об’єднати діяльність шкільного бібліотекаря та шкільного психолога. Адже, я вважаю, що психологічна складова є в усіх видах бібліотечної діяльності.

Методична проблема, над якою я працюю: «Індивідуальна робота шкільного бібліотекаря з читачами». Індивідуальна робота - це процес, який забезпечує безпосереднє і систематичне спілкування бібліотекаря з одним або одночасно кількома читачами, враховуючи  особистісні особливості кожного.Проблема, над якою працює  психологічна служба школи: «Психологічний розвиток особистості в організації навчальної діяльності учнів».Знаменитий принцип: «Кожному читачеві - потрібну книгу в потрібний момент», особливо актуальний в роботі з дітьми. Він передбачає добре знання книги, іншого інформаційного матеріалу і прекрасне знання читача, особливостей його розвитку, особистісних якостей.До кожної дитини, яка приходить до бібліотеки, я намагаюся ставитися як до особистості і прагнути виховати з неї талановитого читача - людини творчої, освіченої, яка вміє керувати своїм життям і готова взяти участь в житті інших людей. Своїм головним завданням я вважаю прищеплення дитині любові не просто до читання, а до творчого читання.

Сучасна людина відчуває надзвичайно високі психологічні і інформаційні навантаження. Справлятися з ними можна не тільки завдяки медичним препаратам. Є ще нетрадиційні, але не менш ефективні методи лікування - сміх, музика, кіно. І, звісно, книги.Бібліотеки можуть підвищити стресостійкість особистості, що знаходиться в дискомфортному або кризовому стані.

Літературні твори сильно впливають на духовний світ людини, його фізичний та емоційний стан. Стає актуальна роль бібліотекарів не тільки як інформаційних посередників, але й як сказав поет Лев Ошанін про них:«Душ людських добрі лікарі, почуттів і вчинків - бібліотекарі!»

Як керівник міського методичного об’єднання, я запропонувала шкільним бібліотекарям разом скласти список  книг, який включав би твори дитячої художньої літератури, що можуть мати бібліотерапевтичний вплив на читачів-дітей.

 В 2015-2016 навчальному році наше методичне об’єднання працювало над цим списком художніх творів. Результатом роботи став випуск методичного посібника «Аптека для душі»: використання бібліотерапії у роботі шкільної бібліотеки». В його створенні  приймали участь 11 бібліотекарів шкіл м. Покровська, м. Родинське, с. Шевченко.

Мета посібника «Аптека для душі»:

- провести відбір творів художньої літератури, які можуть мати  бібліотерапевтичний вплив з метою апробації в процесі роботи з учнями;

- визначити бібліотерапевтичний вплив конкретних творів окремих авторів.

Кожна сторінка посібника – це рецепт,  покликаний допомогти маленьким читачам впоратися з їх «душевними хворобами», запропонувавши ліки у вигляді добрих, веселих, пізнавальних  дитячих книг. Ці книжки

Яскраві, добрі, пізнавальні,

Прописані як ліки незвичайні:

Страхополохам, хвастунцям,

Сумним, самотнім, брехунцям.

Книжкові ліки ви приймайте,

З ними щасливими ставайте!

Книжки розташовані за алфавітом, як прийнято у списку.  Вони оформлені у вигляді каталожних карток для більш зручного використання. З них можна скласти картотеку. Вони яскраві, що привертає увагу дітей - читачів. Можна також їх використовувати у вигляді рекомендаційних списків літератури для класних керівників, батьків, самих дітей.

Даний посібник ми розмістили на сайті нашого методичного об'єднання шкільних бібліотекарів для широкого загалу.

  Що ж далі? Як можна ефективно використовувати посібник на практиці, щоб  він був корисним?

Так виникла ідея проекту «Аптека для душі».Я розробила цикл  занять, взявши за основу перший розділ посібника «Рецепт для виховання толерантності, доброти і милосердя».Проект складається з 5 занять, об'єднаних однією темою - темою доброти та призначений допомогти дітям усвідомити категорії добра і навчити доброму відношенню до себе і інших людей.

  Основним прийомом, які застосовуютьсяпід час занять - інсценування казки. В якості акторів виступають учні 2-10 класів, які є членами бібліотечного активу, а також учні, які потребують особливої психолого-педагогічної підтримки.

Актуальність проектупідказала мені тема моєї дипломної роботи, яку я захищала, отримуючи диплом практичного психолога в 2016 році. Серед сучасних школярів частішають випадки агресивної поведінки. Діти не вміють знаходити шляхи виходу з конфліктних ситуацій. Через ситуацію в нашому регіоні збільшилася кількість дітей звнутрішньо переміщених сімей. Не завжди цим дітям легко адаптуватися в новому для них колективі, налагодити контакти. Тобто, сучасне суспільство відчуває дефіцит доброти.

   Саме читання і книга може стати потужним інструментом у наданні допомоги таким дітям. А бібліотека - місцем, куди діти можуть звернутися за підтримкою і допомогою. Можливість приймати активну участь в бібліотечних заходах допоможе таким дітям змінити ціннісні орієнтації та скорегувати  поведінку.

Таким чином, метою проекту«Аптека для душі»стало:

• залучення дітей до бібліотеки;
•  посилення ролі книги і читання  у вихованні моральних  якостей особистості  учнів: доброти,  чуйності, толерантності,  милосердя;

- заохочення  учнів,  які  потребують   особливої психолого-педагогічної  підтримки, до читання з    метою    корекції     їхнього    психологічного стану,  поведінки.

Завдання проектуя поділила на 4 групи:

1. Пізнавальні:

- Формування нового привабливого образу книги та читання в різних форматах.

- Розвиток у учнів прагнення вдосконалюватися за допомогою книги.

2. Виховні:

- Розширення уявлення дітей про поняття  «добро», «чуйність», «милосердя», «толерантність».

- Усвідомлення необхідності певної поведінки, доброго відношення до себе та інших, обумовленої прийнятими в суспільстві уявленнями про добро.

3. Психокорекційні:

- Залучення учнів до читання з метою корекції їхнього психологічного стану, поведінки.

- Керування читанням з урахуванням проблем особистості.

4. Розвивальні:

- Розвиток і реалізація творчого потенціалу учнів в навчально-ігровій діяльності.

- Розвиток комунікативних навичок у дітей, вміння узгоджувати дії, працювати в групі.

- Стимулювання позитивної зміни ціннісних орієнтацій читачів бібліотеки.

Учасниками проектуя вибрала учнів 3-го класу (30 учнів), тому що молодший шкільний вік - це початок усвідомленого сприйняття світу, коли закладаються критерії добра і зла.Також це:

• учні 2-10 класів, які потребують особливої психолого-педагогічної підтримки;
• актив бібліотеки;
•  бібліотекар;
• психолог;
• педагоги;
• батьки.

Програма занять «Аптека для душі»

За основу кожного заняття береться дитяча книжка, яка допомагає розкрити тему заняття.П'ятим - заключним заняттям стала казка«Дорога до доброти або пригоди в Чарівній країні», яку придумали та розіграли самі діти - учні 3-го класу і їх помічники, ті «актори», які вже були задіяні в попередніх інсценуваннях. Темою казки стали ті категорії добра, які діти засвоїли на попередніх заняттях.

Термін реалізації проекту:з вересня 2016 року по січень 2017 року.

Розробки для реалізації проекту:
1. Методичний посібник «Аптека для  душі»: використання бібліотерапії у роботі шкільної бібліотеки».
2. Програма занять «Аптека для душі».

3. Сценарії занять.
4. Електронні презентації та відеоролики до занять.

Алгоритм реалізації проекту

В центрі проекту знаходяться: учні 3-го класу, учні 2-10 класів, які потребують особливої психолого-педагогічної підтримки, учні, які входять до активу бібліотеки.Бібліотекар, психолог, вчителі, батьківська громада – учасники проекту. Етапи проведення проекту:діагностування, розвиток, моніторинг, корекція, висновки.

Від проекту я очікувала получити наступнірезультати:

1. Учні 3-го класу стануть більш активними читачами шкільної бібліотеки.
2. Учні 3-го класу засвоять поняття «доброта», «чуйність», «толерантність», «милосердя».
3. Учні, які потребують особливої психолого-педагогічної підтримки стануть активнимикористувачами бібліотеки, у нихпоступово почнуть відбуватися позитивні зміни психічного стану, корекція поведінки.

Етапи  реалізації проекту

Під час занять я намагалася розширити уявлення дітей про доброту. Доброта – це і не засмічувати оточуюче середовище, дбати про тварин, не конфліктувати, поважати старших. Учням показувалася картинка, вони повинні були відповісти – доброта це чи ні.

  Під час відповідей на запитання, учні могли або традиційно піднімати руку або плескати в долоні, якщо згодні і тупотіти ногами, якщо не згодні. Такі вправи вносять елемент гри, руху, вони подобаються дітям.

На одному із занять, ми говорили про те, як важливо чуйній людині розуміти настрій співрозмовника. Ми тренувалися показувати різні емоції. На питання вікторини, з якими вони згодні, учні повинні були посміхатися. У разі незгоди, їм потрібно було хмуритися, як грозова хмарка.

Під час занять я використовувала ігрові бібліотечні форми роботи.

Гра «Хто зайвий?»

На першому занятті, коли ми говорили про те, яких людей можна назвати добрими, учням показували героїв відомих казок. Діти повинні були назвати імена цих героїв, з якої вони казки, а потім пояснити, хто з них зайвий і чому. Зайвий герой повинен був піти.

Гра «Улюблений казковий герой»

На занятті, присвяченому толерантності, складне визначення «толерантність», я пояснювала дітям, також використовуючи їх улюблених казкових героїв. Я запропонувала учням назвати героїв, які зображені на екрані. Визначити, з яких вони казок. Потім назвати, хто їм подобається, з ким би з цих героїв вони хотіли б дружити і чому. Звичайно ж, дітям подобалися всі герої, тому що вони добрі, веселі, сміливі, вірні друзі.

Далі дітям я пояснювала, що Чиполліно з дуже бідної сім'ї, у Буратіно довгий ніс, Дюймовочка маленького зросту, Карлсон трохи повненький, а у Вінні-Пуха в голові тирса і він не дуже кмітливий. Всі ці герої різних національностей. Я пояснювала дітям, що вони оцінювали тільки якості особистості, а не зовнішність, зріст, розум, матеріальне становище.

Так і в школі вони всі різні: є маленькі і великі, повні і худі, діти різних національностей, хтось добре вчиться, а кому навчання дається трішки складніше. Чому ми іноді сміємося над іншими? Діти почали замислюватися.

Також  під час занять я використовувала вправи, які застосовуються в психологічних тренінгах але використовувала при цьому казкових персонажів, фрагменти відомих казок.

Вправа «Казкове коло радості»

Традиційним початком усіх занять стало «Казкове коло радості». Учням потрібно привітати один одного як казкові герої. Ця вправа допомагає створити позитивний емоційний настрій на початку занять і, звісно ж, пригадати улюблені казки.

Вправа «Чарівний клубочок»

По колу учні передавали клубок ниток, це супроводжувалося компліментами, добрими словами і хорошими побажаннями один одному. Але обов’язкова умова – треба було порівняти однокласника з якимось добрим, веселим казковим персонажем. Знайти добрі слова для іншої людини виявилося не так просто, особливо, якщо це не друг. Потрібно було придивитися до однокласника, задуматися, що доброго можна сказати про нього. Так діти усвідомлювали важливість добрих слів і, знову ж таки, пригадували казки.

Вправа «Дерево добрих вчинків»

Спочатку учням потрібно було пригадати казки, в яких згадуються рослини: квіти, дерева. Казкові рослини володіють чарівною силою. Я запропонувала дітям посадити власне казкове дерево. Окрім добрих слів, в житті важливі добрі вчинки. Діти згадували, які добрі вчинки вони робили. Потрібно було записати на різнокольорових листочках добрі вчинки, які вони зробили вдома, в школі, на вулиці.  Таким чином, ми виростили дерево добрих вчинків класу, яке діти можуть і надалі поповнювати новими листочками – добрими вчинками.

Гра «Руханка з казковими героями»

  Відомо, що солдат на варті стомлюється більше, ніж у поході. Це тому, що його тіло тривалий час перебуває у нерухомому стані. Діти під час уроків теж мало рухаються. Отже, дуже важливі вправи на зняття напруження м’язів, які ще називають енергейзерами або руханками. Під час занять я проводила руханки з казковими героями.

Вправа «Заморочки із мішечка»

Обов’язковою вправою  усіх занять є «Заморочки із мішечка». Третьокласникам перед початком першого уроку в день нашого заходу, пропонується із чарівного мішечка дістати завдання. Учням пропонується уривок з оповідання дитячого письменника, в якому описується якась історія. Вони повинні обіграти цю історію перед класом. Їм на це дається декілька годин до початку нашого заняття. Діти повинні знайти собі партнерів, відрепетирувати ролі і потім показати  сценку для всього класу. Ця вправа вчить дітей проявляти ініціативу, об’єднуватися для виконання завдання, розподіляти ролі в команді, покращує акторські здібності, вчить не боятися виступати перед публікою, тренує пам'ять.

Потім ми з усіма учнями в класі обговорюємо, правильно чи ні вчинили герої. Якщо потрібно, вигадуємо інше закінчення для цієї історії.

Інсценування казки

  Але головним під часзанять інсценування казки. Я не ставила завданням інсценувати всю казку. А обирала найбільш цікаві епізоди, які співвідносяться з темою заняття.

  Останнім заняттям стала казка «Дорога до доброти або пригоди в Казковій країні», яку придумали та розіграли самі діти – учні 3-го класу та «актори», які вже приймали участь в попередніх казках.

Обов’язковим елементом занять була рефлексія - закріплення того, про що учні дізналися, як називалася книга, про яку говорили на занятті, хто її автор, як звуть головних героїв. Кожне послідуюче заняття починається з пригадування того, що було на попередньому.

Під час занять я використовувала ІКТ: показувала учням фрагменти мультфільмів, музичні відеокліпи.

Отримані результати:

1. Аналіз читацьких формулярів показав наступні показники:

Відвідування бібліотеки учнями 3-го класу:

2. В вересні 2016 року я провела попереднє анкетування учнів 3-го класу, щоб з’ясувати, що вони вкладають в поняття «добро», «добра людина».

Результати показали, що доброта для дітей таке абстрактне поняття, яке їм важко сформулювати. Добра людина асоціюється у них в першу чергу з мамою, іншими близькими людьми (14 учнів з 30 опитуваних), вчителькою (4 учня).

Мама добра тому що допомагає, піклується, («вона народилася працелюбною»), покупає одяг та іграшки, любить («іноді кричить, але я її все одно люблю», «дорожче за мене у неї нікого немає»).

Вчителька – тому, що «ставить гарні оцінки і не кричить».

Із запропонованих варіантів, з чим можна порівняти доброту, діти обрали в більшості (16 з 30 опитуваних) – допомога.

В першу чергу добра людина, на їхній погляд,  повинна допомагати іншим: виконати шкільне завдання, допомогти мамі по дому.Далі йдуть: підтримка, щедрість, зовнішня краса, дружба та ін.

Повторне анкетування ( в грудні 2016 року) показало наступні результати:

3. Психологічне обстеження учнів за різними методиками (учні від 2 до 10 класів) показало, що до учня 6 класу  С.

однокласники стали краще ставитися (хлопець з неблагополучної сім’ї, «новенький» в класі). Брати К., учні 4 класу, стали стримувати свою агресивну поведінку під час конфліктів та намагатися взагалі уникати сварок. Учень 5 класу В. (прибув до школи з зони АТО) набув впевненості в собі, знайшов друга в своєму класі. Учень 7 класу К. подолав страх виступу перед публікою і тепер приймає активну участь в інших шкільних заходах. Учень 2 класу (тривожний, агресивний, схильний до саморуйнування) почав майже кожну перерву приходити до бібліотеки, де спокійно спілкується з іншими дітьми.

Звісно, що за декілька місяців повністю змінити поведінку та уявлення дитини неможливо.  Таким дітям як правило не вистачає уваги, любові батьків або тих, хто їх замінює.  У більшості з них складні життєві обставини. Тому я ціную і підтримую в дітях маленькі кроки, які вони роблять до «себе нового» за допомогою проекту «Аптека для душі». Вони, в свою чергу, теж цінують ту  довіру, увагу, повагу, яку отримують від бібліотекаря, учнів – членів бібліотечного активу. Діти знають – що є місце в школі, де їх завжди радо зустрінуть без засудження, нарікань, вислухають, підтримають, допоможуть.  Це місце – шкільна бібліотека.

  Учні дуже старанно і відповідально відносяться до своїх ролей. Батьки активно допомагають у виготовленні костюмів. Діти вчать слова ролей, що покращує пам'ять, збагачує їх словниковий запас. Учні справляються з акторським завданням, це розвиває творчі здібності, а виступ на сцені дає впевненість в собі. До того ж, вони засвоюють комунікативні навички, яких їм не вистачало раніше. Діти вчаться спілкуватися, об’єднуватися у групи, взаємодіяти з іншими учнями різного віку. Вони стають друзями бібліотеки, допомагають обробляти та розставляти літературу, оформляти книжкові виставки, приймають участь в заходах акції «Живи, книго!».

Всього в проекті було залучено 30 учнів 3-го класу та 41 учень з 2 по 10 класи в якості акторів, ведучих, тих, хто допомагав виготовляти реквізит, костюми, фотографував; також педагоги та батьки.

Найкращий проект - той, користь від якого не закінчується разом з ним, результати стійкі, а успішний досвід використовується іншими людьми.

Список використаних джерел

1. Беленькая Л.И. Ребенок и книга: О читателе восьми-девяти лет[Текст] / Л.И.Беленькая. — М.: Книга, 1969. — 167 с.
2. Библиотека и юный читатель: практическое пособие[Текст]  / ред. М.Д. Афанасьев, И.К., И.И. Ганицкая и др. – М.: Кн. Палата, 1987. – С. 32 – 56.
3. Библиотерапия [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://docviewer.yandex.ua/?url=http%3A%2F%2Fdata.lact.ru%2Ff1%2Fs%2F39%2F174%2Fbasic%2F1301%2F765%2FVyistuplenie.doc&name=Vyistuplenie.doc&lang=ru&c=5879bfe3bd67
4. Гончарова А.И. Комическое (смех) в художественной литературе как одно из средств библиотерапевтического воздействия на читателя[Текст] /А.И. Гончарова //Библиотерапия: Задачи, подходы, методы. — М., 2001. — С. 25–28.
5. Индивидуальная работа с читателями // Руководство чтением детей и юношества в библиотеке[Текст]  / под ред. Т.Д. Полозовой. – М.: МГИК, 1992. – С. 161-176.
6. Как проектировать универсальные учебные действия в начальной школе: от действия к мысли: пособие для учителя[Текст]/А.Г.Асмолов, Г.В. Бумеранская, И.А. Володарская и др.: под ред. А.Г. Асмолова.- М.: Просвещение, 2008.- 151 с.
7. Карвасарский Б.Д. Психотерапия[Текст] /Б.Д. Карвасарский. — М.: Медицина, 1985. — С. 127–133.
8. Программа внеурочной деятельности по духовно-нравственному воспитанию младших школьников «Уроки доброты»[Электронный ресурс]. Режим доступа: https://kopilkaurokov.ru/nachalniyeKlassi/prochee/proghramma-vnieurochnoi-dieiatiel-nosti-po-dukhovno-nravstviennomu-vospitaniiu-mladshikh-shkol-nikov-uroki-dobroty
9. Проект «Позитивная библиотерапия»[Электронный ресурс]. Режим доступа:  http://kurganlib.ru/wp-content/uploads/2015/09/Проект-Позитивная-библиотерапия.pdf
10. Проектная деятельность в библиотеке: от замысла к реализации[Электронный ресурс]. Режим доступа: http://prodedovich.blogspot.ru/p/blog-page_6.html
11.  Справочник библиотекаря[Текст] / Н.С. Карташов, С.Г.Антонова, А.Н.Ванеев и др. – М.: Книга, 1985. – С. 105.
12. Суховцева О.А. Библиотерапия или исцеление книгой [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://docviewer.yandex.ua/?url=http%3A%2F%2Fgov.cap.ru%2Fhome%2F674%2Fstruktura%2520saita%2Fpedagogicheskaya%2520kopilka%2Fdoc%2F1%2F1%2520(4).doc&name=1%20(4).doc&lang=ru&c=5879be769f3e
13. Фридман Л.М. и др. Изучение личности учащегося и ученических коллективов: Кн. для учителя [Текст] /Л.М. Фридман, Т.А. Пушкина, И.Я. Каплунович. - М.: Просвещение, 1988.-156 с.

 Чтение – лучшее лечение: Применение библиотерапии в библиотеке (Опыт Вялковской библиотеки) [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://bibydel.ru/index.php/zapiski/178-biblioterapiya