ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ

про порядок списання матеріальних цінностей

з балансу бюджетних установ

Затверджено спільним наказом Державного казначейства України

та Міністерства економіки України від 10.08.2001 р. № 142/181

(зі змінами та доповненнями)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.09.2001 р. за № 787/5978

1.    Ця Інструкція розроблена з метою встановлення єдиних вимог до порядку списання матеріальних цінностей з балансу установ та ор­ганізацій, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бю­джетів (надалі — установи).

2.    З балансів установ відповід­но до вимог цієї інструкції можуть бути списані матеріальні цінності:

а) необоротні активи — будин­ки та споруди, машини та облад­нання, транспортні засоби, інстру­менти, прилади та інвентар, робочі і продуктивні тварини, багаторічні насадження, інші основні засоби (крім земельних ділянок та капі­тальних витрат на поліпшення земель), експонати зоопарків, ви­ставок, бібліотечні фонди, мало­цінні необоротні матеріальні акти­ви, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні спо­руди, природні ресурси, інвентар­на тара, матеріали довготривалого використання для наукових цілей, авторські та суміжні з ними права, інші нематеріальні активи;

б) запаси — сировина і матері­али, обладнання, конструкції і де­талі до установки, спец обладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами, бу­дівельні матеріали, інші виробничі запаси, тварини на вирощуванні і відгодівлі, малоцінні та швидко­ зношувані предмети, матеріали для учбових, наукових та інших цілей, продукти харчування, меди­каменти і перев'язувальні засоби, господарські матеріали і канцелярське приладдя, паливо, горючі і мастильні матеріали, тара, запасні частини до машин і обладнання та інші матеріали.

Музейні цінності списуються в установленому чинним законодав­ством порядку.

Матеріальні цінності спеціаль­ного призначення списуються за окремими нормативними актами, розробленими відповідними мініс­терствами, іншими центральними органами виконавчої влади за по­годженням з органами, що затвер­дили цю Типову інструкцію.

3. Списанню підлягають мате­ріальні цінності як такі, що:

а) непридатні для подальшого використання;

б) виявлені в результаті інвен­таризації як недостача;

в) морально застарілі;

г) фізично зношені;

д) пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані).

Крім того, підлягають списан­ню будівлі, споруди, що підляга­ють знесенню у зв'язку з будівни­цтвом нових об'єктів та такі, що зруйновані внаслідок атмосфер­ного впливу і тривалого викорис­тання.

4.     Знос, нарахований у розмірі 100 відсотків вартості на необо­ротні активи, не може бути підста­вою для їх списання.

5.     Списання з балансу установ матеріальних цінностей здійсню­ється шляхом їх:

•  продажу;

•  безоплатної передачі;

•  ліквідації (на підставі акту).

6. Для визначення непридат­ності матеріальних цінностей і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної доку­ментації на списання цих ціннос­тей, наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія, яка діє протягом року, у складі:

•     керівника або його заступни­ка (голова комісії);

•     головного бухгалтера або його заступника (в установах і ор­ганізаціях, у яких штатним розпи­сом посада головного бухгалтера не передбачена, особи, на яку по­кладено ведення бухгалтерського обліку);

•         керівників груп обліку (в уста­новах, які обслуговуються централі­зованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліко­вують матеріальні цінності;

•         особи, на яку покладено від­повідальність за збереження мате­ріальних цінностей;

•         інших посадових осіб (на роз­суд керівника установи).

Наказ про створення постійно діючої комісії поновлюється що­річно або за потребою.