ІНСТРУКЦІЯ

з обліку необоротних активів бюджетних установ 

Затверджено наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64

(у редакції наказу від 21.02.2005 р. № ЗО)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.07.2000 р. за № 459/4680

       1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інфор­мації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та незавер­шене капітальне будівництво бю­джетних установ.

1.2. Бухгалтерський облік не­оборотних активів повинен забез­печити правильне документальне оформлення та своєчасне відобра­ження в регістрах бухгалтерсько­го обліку надходження, перемі­щення, вибуття всіх необоротних активів, які належать установі, у тому числі і здані в оренду.

1.3.     У складі необоротних ак­тивів обліковуються: земельні ді­лянки, капітальні витрати на по­ліпшення земель, будинки, спору­ди, передавальні пристрої, робо­чі, силові машини й обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар, обчислю­вальна техніка, робоча та продук­тивна худоба, багаторічні наса­дження, музейні цінності, експо­нати зоопарків, виставок, бібліо­течні фонди, знаряддя лову, спе­ціальні інструменти та спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові не­ титульні споруди, природні ре­сурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання з науковою метою, авторські та су­міжні з ними права, права корис­тування природними ресурсами, майном, об'єктами промислової власності, інші матеріальні та не­ матеріальні активи довготривало­го використання.

1.4. Для відображення в бух­галтерському обліку необорот­них активів у План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Головного управління Держав­ного казначейства України від 10.12.99 р. № 114 і зареєстро­ваний в Міністерстві юстиції України 20.12.99 р. за Х 890/4183 (зі змінами) (далі — План рахун­ків), уключені такі синтетичні ра­хунки:

10. «Основні засоби»;

11.  «Інші необоротні матері­альні активи»;

12. «Нематеріальні активи»;

13        «Знос необоротних ак­тивів»;

14        «Незавершене капітальне будівництво».

1.5. У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображаються необоротні активи, розподіляєть­ся на:

•  первісну;

•  балансову (залишкову);

•  відновлювальну.

Первісна вартість необорот­них активів — це вартість, що іс­торично склалася, тобто собівар­тість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.

Балансова (залишкова) вар­тість необоротних активів — це первісна вартість за вирахуван­ням суми нарахованого зносу.

Відновлювальна вартість не­оборотних активів — це первіс­на вартість, змінена після пере­оцінки.

1.6.  Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі інде­ксації їх первісної вартості відпо­відно до чинного законодавства України, а також при добудівлі, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об'єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплек­тування необоротних активів.

1.7.Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп не­оборотних активів проводиться згідно з коефіцієнтом індексації, який визначається за формулою, передбаченою пунктом 8.3.3 Зако­ну України «Про оподаткування прибутку підприємств». У форму­лі застосовується індекс інфляції року, який щорічно визначається Державним комітетом статисти­ки України. Індексація первісної

(відновлювальної) вартості груп необоротних активів може прово­дитися за самостійним рішенням керівника установи. При прове­денні індексації одночасно про­водиться індексація суми зносу, нарахованого на необоротні акти­ви, яка склалася на момент прове­дення індексації.

1.8.Індексація балансової вар­тості об'єктів житлового фонду проводиться за Методикою визна­чення балансової вартості об'єктів житлового фонду, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.95 р. № 163 (зі змінами), дія якої поширюється на всі житлові будинки і належні до них будівлі та споруди неза­лежно від форм власності.

1.9.Індексація грошової оцін­ки земель проводиться відповідно до порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвер­дженого постановою Кабінету Мі­ністрів України від 12.05.2000 р.№ 783.

1.10. Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, то вартість цих необоротних акти­вів необхідно привести у відпо­відність до вартості аналогічних нових зразків, що діють на дату проведення індексації на ці види активів.

Переоцінка необоротних ак­тивів бюджетних установ прово­диться постійно діючою комісією (далі — комісія), яка признача­ється наказом керівника устано­ви щорічно і діє протягом року у складі:

•     керівника або заступника (голова комісії);

•     головного бухгалтера або його заступника (в установах і ор­ганізаціях, у яких штатним розпи­сом посада головного бухгалтера не передбачена, особи, на яку по­кладено ведення бухгалтерського обліку);

•     керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалте­рії, які здійснюють облік необо­ротних активів;

• особи, на яку покладено від­повідальність за збереження не­оборотних активів;

•   інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Комісією здійснюється пере­оцінка кожної окремої одиниці необоротних активів і встановлю­ються нові ціни. При встановлен­ні цін на однотипні предмети вони (ціни) у межах одного головного розпорядника бюджетних коштів повинні бути однаковими.

Якщо залишкова вартість об'єкта необоротних активів до­рівнює нулю, то його переоціне­на залишкова вартість додається до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

За результатами переоцінки комісією складається акт про змі­ну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу необорот­них активів заносяться до регі­стрів їх аналітичного обліку.

Відповідальність за організа­цію роботи комісії покладаєть­ся на керівника установи, а за об'єктивність визначення реальної вартості активів — керівника і голову комісії.

1.11.           Зміна вартості необорот­них активів у зв'язку з проведен­ням їх добудівлі, дообладнання, реконструкції, модернізації не на­лежить до доходів установи.

1.12.   Витрати з наймання транспорту для перевезення не­оборотних активів не збільшують вартість придбаних необоротних активів, а відносяться на видатки за відповідними кодами еконо­мічної класифікації видатків.

1.13.  Суми податку на дода­ну вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) необоротних активів, не враховуються до вар­тості необоротних активів і від­носяться на фактичні видатки за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для придбання цих активів.

1.14.  Податки та збори, інші послуги та інші видатки, які спла­чуються при придбанні, не збіль­шують вартість необоротних ак­тивів, а відносяться на фактичні видатки бюджетної установи.

1.15.  Роботи щодо встанов­лення структурованої кабельної системи, настройки локальної об­числювальної мережі тощо, а та­кож витратні матеріали (кабельні лотки, монтажні панелі, розетки, коректори тощо), що викорис­тані при проведенні таких робіт, не відносяться до вартості необо­ротних активів, а списуються на фактичні видатки на підставі ви­правдних документів (договорів на роботи, актів виконаних робіт тощо).

1.16.  Витрати на поточний та капітальний ремонт не від­носяться на збільшення вартості необоротних активів, а відно­сяться на видатки за відповідни­ми кодами економічної класифі­кації видатків.

При проведенні ремонту не­оборотних активів у випадках, не пов'язаних з дообладнанням, ре­конструкцією, модернізацією, що призвели до заміни запасних час­тин, їх вартість не відноситься на збільшення вартості бюджетни­ми установами, що призначені для проживання і які є власністю установи, такі будинки перебува­ють на бухгалтерському обліку в бюджетній установі. У такому ж порядку обліковуються житлові приміщення необоротних активів, а відноситься на видатки за відповідними кодами еконо­мічної класифікації видатків.

1.17. Капітальні витрати на по­ліпшення земель включаються у вартість необоротних активів що­річно в сумі витрат, які відносять­ся до прийнятих в експлуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

Облік капітальних витрат на поліпшення земель ведеться шляхом розподілу на такі захо­ди: планування земельних діля­нок, викорчовування площ під оранку, очищення водоймищ із зазначенням займаної площі й вартості виконаних робіт за кожним заходом.  викачати