Керування читанням дітей, виховання інтересу до книги
в шкільній бібліотеці та родині.
Книга-берегиня людського знання. Вона допомагає учню оволодіти програмовими
знаннями та закріплює їх. Виховує бажання самостійно розширювати обсяг знань,
продовжує ознайомлення з різноманітними
джерелами інформації та навчає розуміти, користуватися нею.
Гарна книга - це ковток води для спраглого, це друг
і порадник. З її героями можна помандрувати у різні кінці світу, побути у
минулому та майбутньому.
Можна
научитися розрізняти добро, зло можна запобігати помилкам, а можна й просто
насолоджуватися словом, яке дуже часто лікує душу людини.
Якщо
з дитинства у дитини не виховано любові до книжки, якщо читання не стало її
духовною потребою на все життя, в роки отроцтва душа підлітка буде порожньою. З
книжки починається самовиховання, індивідуальне духовне життя.
Книга
– це корабель мудрості, який на вітрилах людської думки несе дорогоцінний
вантаж крізь віки і проносить його через
серце кожного небайдужого…
Книга
– невичерпане джерело знань, надбаних людством протягом багатьох років. Спілкування с книгою допомагає оволодіти
певними знаннями, засвоїти соціальний досвід попередніх поколінь, прилучає до
культурних надбань і цінностей українського народу, його звичаїв і традицій.
Книга головний засіб навчання.
Читати систематично й осмислено дітей навчає школа і
родина. Багато в чому читацька доля
дитини залежить від того, наскільки майстерно професійно, толерантно шкільний
бібліотекар, разом із педагогами, прилучає її до книги, учить оволодівати
мистецтвом читання, пропонує книги, закріплює читацькі навики, розширює
діапазон читацького досвіду та знань, формує національну свідомість, характер,
моральні якості.
У
зв’язку з цим шкільний бібліотекар
приділяє велику увагу пошуку цілеспрямованих активних форм пропаганди літератури, які забезпечують
формування у школярів щоденної потреби в читанні книг, роботі з ними.
Ефективними
формами пропаганди літератури в шкільній бібліотеці є презентація книги,
мандрівки літературними стежками видатних українських письменників, книжкові
огляди.
Книга
приходить до кожного з нас у дитинстві. Як же зберегти книгу,
скарб думки і мудрості, як продовжити її життя, щоб вона довше служила людям,
як зробити зустріч з книгою радісною і бажаною?
Вчити цьому маємо з малечку в школі і дома.
Батьки
є першими й найголовнішими вихователями дитини, яка саме в ранньому віці особливо прагне до спілкування з ними.
Якщо в сім ї з повагою відносяться до книжки, таке ставлення виробляється і в
дитини.
Мабуть,
немає батьків, які б не хотіли навчити своїх дітей швидко, виразно
читати, визивати інтерес до читання. Для цього, на перших
порах, тільки
учень переступив поріг школи, потрібно створити атмосферу взаєморозуміння,
близькості, довіри духовного спілкування
школи, батьків та дітей.
Цьому
і навчаємо ми наших дітей, зокрема:
- привчати читати
книгу обов’язково з олівцем;
- читати швидко але не квапливо;
- прочитавши, подумати, що нового дізналися;
- що захотіли запам’ятати, розповісти;
- виписати «цікавинку» до «Щоденника
читача»
- використовувати прочитане у власному мовленні, при написанні творчих
робіт;
Читання - найважливіша сфера духовного
життя. Тому важливо у школярів розвивати уміння самостійно, змістовно проводити
дозвілля з допомогою книги.
З цією
метою в бібліотеці створена
пам’ятка.
1.Якщо хочеш поговорити з кимсь - відкрий книгу.
2.Якщо ти занудьгував-візьми книгу або журнал.
3.Якщо хочеш одержати пораду - відшукай її в книзі.
4.Якщо прагнеш знайти друга - подружи з книгою.
5.Якщо мрієш стати справжньою людиною - читай книги.
6.Якщо хочеш відчути безмежні можливості людського
розуму - працюй з книгою.
У
вихованні любові до книги можуть допомогти і незначні, на перший погляд,
моменти.
- Проведення сімейних читань. Дуже часто в сім’ї, де книга є одним із
культів, участь у сімейних читаннях бере
вся родина.
- Створення власної бібліотеки, полички для
книжок, можливість обмінюватись з товаришами книжками.
- Сімейне відвідування бібліотеки
|