Ой яка чудова українська мова

Святково прибраний зал. На стіні портрети класиків української літератури, вислови про мову, прислів'я, вишиті рушники. На столі дитячі альбоми "Народна мудрість", хліб-сіль на вишитому рушнику.

Діти в українських костюмах. Звучать українські народні пісні.

Вчитель.

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Є у нас предмет чудовий

Урок рідної мови.

Ласкаво просимо ми вас

На урок-свято до нас. 

(Звучить пісня "Наша мова" на слова Ю. Рибчинського).

Учениця.

Мова кожного народу

Неповторна - і своя.

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші трелі солов'я.

Учень.

На своїй природній мові

І потоки гомонять.

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять.

Учениця.

Солов'їну, барвінкову,

Колосисту - на віки -

Українську рідну мову

В дар дають мені батьки.

Учень.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас, -

Бо ж єдина - так, як мати -

Мова в кожного із нас.

Вчитель. Так, рідна мова в кожного із нас єдина, як мати, як рідна земля. І де б не були ми, завжди хвилюємось, зачувши рідне слово, скрізь відчуваємо поклик Батьківщини.

Учениця.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов'їну.

Учень.

Всі народи мову мають,

Всі пісень своїх співають.

Бо хто має мову рідну,

Той багатий, а не бідний.

Вчитель. Нам найдорожча - українська чудова мова. Вона багата, співуча, мелодійна.

(Звучить пісня "Україночка"). 

Вчитель. Мова! А що таке мова? Народ говорить, що слово до слова - зложиться мова. Т.Г. Шевченко з цього приводу сказав:

Учень.

Ну що б здавалося, слова -

Слова та й голос - більш нічого.

А серце б'ється - ожива,

Як їх почує.

Вчитель. А вірна дочка українського народу Леся Українка, тяжко хвора дівчина, єдину надію покладала на рідне слово.

Учениця.

Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем на катів...

Вчитель. Панас Мирний писав: "Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його і багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування".

Учениця.

Як бурі й гул століть, як шум віків,

Як подих, - рідна мова.

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова,

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа.

Вчитель. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати до себе поваги. А любов до рідної мови починається з колиски, з маминої пісні. Бо у ній материнська любов і ласка, світ добра і справедливості, щира віра в магічну силу слова.         викачати