ФОЛЬКЛОРНЕ СВЯТО

«ЯРМАРОК УКРАЇНСЬКИХ ЗВИЧАЇВ: ЗИМОВІ СВЯТА»

3  КЛАС

МЕТА: Ознайомити учнів із традиціями українського народу,українськими зимовими святами; виховувати у дітей доброчесність, милосердя, поважне ставлення до ближнього, використовуючи у процесі виховання елементи української етнопедагогіки; формувати соціальну, комунікативну компетентності.

ОБЛАДНАННЯ: відтворено традиційний інтер’єр української хати (стіл під образами, накритий скатертиною, на столі хліб, вкритий вишитим рушником і т. д.); українські національні костюми; одяг для домовичків; комп’ютер; проектор.

Звучить музика

1СЛАЙД

1 УЧЕНЬ:

Увага! Увага! Спішіть, поспішайте!

Господарі й гості – глядіть, 

Не минайте!

2 УЧЕНЬ:

На ярмарок прошу гуртом,

Поодинці!

Чекають на вас там чудові

Гостинці!

1 УЧЕНЬ:

На ярмарку нашім веселім,

Багатім,

Є чим дивуватись і є що

Придбати.

2 УЧЕНЬ:

Тут пісня і жарти - усім

В нагороду.

1 УЧЕНЬ:

Тут речі умільців ні з чим

Не зрівняти -

Барвисті стрічки, рушники

Вишивані.

2 УЧЕНЬ:

Мерщій-бо на ярмарок

Всі поспішайте!

Купуйте, милуйтесь, танцюйте

І грайте!

2СЛАЙД

Учитель: Сьогоднішній ярмарок, як ви вже здогадались, незвичайний – це ярмарок українських звичаїв. Отже мова йтиме про наші українські звичаї і народні традиції. Ми добре знаємо, що кожна людина проживає на певній вулиці, розміщеній у селі чи в місті.

3СЛАЙД

Тільки у стінах власного помешкання вона почуває себе господарем. Без рідної домівки немає і не може бути Вітчизни, бо починається вона, як відомо, з рідного порога, з отчого дому. Наші предки, освоюючи нові землі, вибирали для заселення найживописніші місця: біля води, з багатими угіддями, зручні для оборони від ворога.

4СЛАЙД

А тепер завітаймо у гості до Домовичків  і послухаємо, що вони нам розкажуть.

1. ДОМОВИЧОК:                                         5СЛАЙД

Добридень вам, малята,

Любі хлопчики й дівчатка!

Завітайте до моєї оселі та послухайте мене уважно,

Здавна в Україні будували хати з дерева, глини, соломи, очерету, лози. Спочатку потрібно було навезти з лісу дерева, а потім усі рідні, близькі, сусіди, односельці допомагали будувати житло. Ця спільна робота має назву «толока».

Верхівку хати прикрашав силует кінської голови – оберіг «од злих духів». Хати були невеликими, але теплими, чепурними, з вікнами, завжди зверненими до сонця. Навколо хати – призьба; в теплі сонячні дні на ній можна було відпочивати або виконувати якусь роботу, просушувати одяг.

1 учень: 6СЛАЙД                                                                         7СЛАЙД                                      

Ти стоїш небагата й непишна,

Виглядаючи з саду в луг:

Рясний цвіт обтрусили вишні

На солом яний твій капелюх.

Ти приймала і щастя, і лихо,

Поважала мій труд і піт.

Із-під сірої теплої стріхи

Ти дивилася жадібно в світ.

В нову хату ідуть твої діти

З сміхом, з піснею, як з вогнем.

Як же радість тобі втаїти

Під старечим твоїм брилем!?

Ти була мені, наче мати,

Ти служила мені, як могла, -

То ж сьогодні і в тебе свято,

Рідна хато моя дорога.

8СЛАЙД

2. ДОМОВИЧОК: Господиня білила хату, розписувала стіни, сволоки, стелю, піч. Долівки були земляними, їх збивали з червоної глини. Щосуботи і на свята долівку змащували, а коли вона висихала, застеляли пахучим різнотрав ям: татарським зіллям, м ятою, чебрецем. Під вікнами оселі висаджували півники, мальви, нагідки, півонії, бузок та калину. Квітник і садок відгороджували парканом, щоб худоба не витоптала.

Хату тримали завжди в чистоті й порядку. Як мовилось у народі:

       Тримай хаточку, як у віночку,

       І рушничок на кілочку.

       Тримай відерця чистесенькі

       І води повнесенькі.

9СЛАЙД

(Виконується пісня « МАМИНА ХАТИНА»).

3. ДОМОВИЧОК: Любі діти! Ви дізнались, як будували хати, який вони мали зовнішній вигляд; а що в кожній оселі було, і в моїй теж, я маю розповісти:          

              Чув я згадки

              Від діда й від дядька,

              Від матері й батька,

              Від брата й сестрички,

              Від хлопців, дівчаток.

              Як в лузі травички,

              У мене згадок!

              Подумав я: нащо

              Їх в собі тримати?

              Та й вибрав найкращі,

              Щоб вам загадати.

              То ж слухайте уваж ненько!

1 ЗАГАДКА:

10СЛАЙД

Маю чотири ноги.                               

Ще й чотири роги.

В полотно мене вбирають,

Їсти й пити заставляють. ( Стіл )

2 ЗАГАДКА:

11СЛАЙД

Поля скляні, межі дерев яні. ( Вікна )

3 ЗАГАДКА:

12СЛАЙД

Підсмикане, підтикане,

Всю хату збігало,

Під припічком сховалося. ( Віник )

4 ЗАГАДКА:

13СЛАЙД

Людей годую, сама голодна,

Часом гаряча, часом холодна. ( Піч )

14СЛАЙД

4.ДОМОВИЧОК: Гарно ви вмієте загадки відгадувати! Отож, найважливішою в хаті є українська піч. « Без столу, печі й діжі немає тепла і їжі», - говориться в прислів ї.

Піч завжди займала внутрішній кут хати з одного боку від вхідних дверей і була обернена своїм отвором до стіни з вікнами.

Про не змащену, не прибрану піч подейкували. Що вона, мов невмита дівчина.

15СЛАЙД

2 учень:

Наша піч регоче,

Короваю хоче.

А припічок усміхається,

Короваю дожидається.

Та в неї, печі,

Золоті плечі,

А срібнії крила.

Щоб коровай загнітила.

16СЛАЙД

5. ДОМОВИЧОК: По діагоналі від печі лаштували парадний кут – покуть, божий кут, де розміщували ікони, прикрашені вишиваними рушниками – божниками, обтикані цілющим зіллям та квітами. Перед образами вішали лампадку.

Під іконами уздовж бічної – причілкової – стіни ставили стіл.

Як мовилось, стіл стояв у кутку, під образами. Крім хліба, вкритого вишитим рушником, на стіл нічого не клали. Особливо великим гріхом вважалося класти на стіл шапку. Якщо в родині були школярі, їм дозволяли виконувати уроки за столом.

17СЛАЙД

Учитель: Намагаючись захистити себе від зла, люди створили для себе цілу систему оберегів. Одним з хатніх оберегів є рушник.

(Виконується танець «РУШНИЧОК»)

Учитель: Дякуємо вам, Домовички, за цікаву розповідь.

   А коли надходить зима, у кожну українську хату приходять ЗИМОВІ СВЯТА. Послухаємо про них:

18СЛАЙД

3 учень:    Коли зимонька надходить,

                 Земля примерзає,

                 До діточок йде у гостІ

                 Свято Миколая.

19СЛАЙД

Микола – другий після Бога заступник, покровитель господарства, господар земних вод, заступник від бід, нещастя.. За переказами, Миколай виріс у заможній християнській родині. Але з дитинства він горнувся до бідних і скривджених, голодних, обірваних і калік. Тривалий час був єпископом. Життя присвятив справі милосердя, за що його називали «батьком» сиріт, удів і бідних. Усе своє багатство, яке він отримав у спадок від батьків, ще за життя він роздав стражденним. Його називали Чудотворцем. Після смерті його визнано Святим.

20СЛАЙД

У НАРОДІ ІСНУЄ ЛЕГЕНДА,що вночі з 18 на 19 грудня Святий Миколай ходить у супроводі ангелів від хати до хати і дарує слухняним діткам подарунки, які кладе їм під подушку, у черевик біля порога чи у глиняний полумисок, що ввечері перед сном діти ставлять на підвіконня. А неслухняним Святий із натяком приносить різочки, що залишає у куточку.

21СЛАЙД

Уранці діти з радістю знаходять подарунки, а ті хто прогнівив чимось батьків, знайшовши гостинець, радіють ще й від того, що дорослі не сердяться на них за пустощі.

22СЛАЙД

4 учень: В Україні новорічні й різдвяні свята здавна відзначаються з особливою урочистістю. 7 січня щороку святкується дуже велике свято – День народження або, як його здавна величають, РІЗДВО ІСУСА ХРИСТА. Саме цього дня (а вірніше вночі) у містечку Віфлеємі Пречиста Діва Марія народила Христа – Божого сина.

Я ЛЮБЛЮ РІЗДВЯНЕ СВЯТО

23СЛАЙД                                                                     24СЛАЙД

Я люблю Різдвяне свято,

З братом йду колядувати.

Під вікном співаєм,

Бога вихваляєм.

А за це мені із братом

Від господаря є плата:

І тістечка, і жиріли.

А найбільше – втіхи.

Під ногами скрипить сніг, і

Коляди у мене міх.

Ми не хочем спати –

Йдем колядувати.

«Бог ся рождає»

По місту лунає.