Тема:
«Українські енциклопедичні видання»
Мета: Познайомити
учнів з існуючою довідковою літературою, навчати школярів користуватись
енциклопедіями, виховувати інтерес і потребу до роботи з довідковою
літературою.
Хід уроку:
І. Організація класу.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу:
Бібліотекар. Енциклопе́дія (лат. encyclopaedia від дав.-гр. ἐγκύκλιος παιδεία — «круг наук», дав.-гр.
κύκλος — коло і дав.-гр. παιδεία — навчання, наука) — «коло наук», сукупність
наукових знань з широкого кола питань. Первісно слово означало сукупність
знань, які слід було засвоїти у середньовічній педагогіці. Слово отримало
сучасне значення після появи у XVI ст. енциклопедій — книжок, у яких були
зібрані відомі на той час знання з різних галузей науки. Назви цих книжок при
виданні церковнослов'янською, а потім російською мовами прийнято було
перекладати як «Круг наук».
Енциклопедист — людина, що відрізняється енциклопедизмом знань
чи діяльності; освічена людина, що має різносторонні знання з областей багатьох
наук.
В
історії, людина, що належала до групи провідних мислителів, що об'єдналися
навколо «Енциклопедії», яку видавали в кінці 18 століття у Франції Дідро та
Д'Аламбер.
Енциклопедія як жанр наукової або науково-популярної
довідкової літератури має певні особливості. Популярність викладу, розрахована
на широке коло читачів, має поєднуватися з науковою чіткістю та логікою
викладання матеріалу. Неприпустиме недбале, наближене, однобічне висвітлення
явищ і фактів.
Цим
енциклопедії відрізняються від інших видів наукових видань, у яких такі
матеріали можуть наводитися в авторській концепції. Мові енциклопедії властиві
стислість, чіткість, лаконічність формулювань, уникнення вузькофахових
термінів, професійних жаргонізмів, розмовних і просторічних слів, вставних слів
і зворотів, емоційно забарвлених оцінок, надмірної кількості скорочень.
Енциклопедії
залежно від обсягу умовно поділяють на великі (понад 12 томів), малі (7—12
томів), короткі (4—6 томів) та 1—3-томні, які переважно називають енциклопедичними
словниками або довідниками. Великі й малі енциклопедії належать до
універсальних, оскільки містять інформацію з усіх галузей науки та практичної
діяльності людини; короткі енциклопедії та енциклопедичні словники — до
галузевих енциклопедичних видань, тобто таких, що охоплюють певну галузь науки
та практичної діяльності.
Статті в
енциклопедіях поділяються на кілька типів: статті-огляди, статті-довідки,
статті-тлумачення (містять лише дефініцію, а в разі запозичення слова з іншої
мови — його етимологію) і статті-посилання (відсилають користувача до іншого
терміна). Статті-огляди та статті-довідки, що різняться лише обсягом, є
визначальними для енциклопедії; вони містять основну інформацію з
розглядуваного питання: виклад наукової теорії, хронологію історичних подій,
географічні, біографічні, статистичні відомості тощо.
Виданню
енциклопедії передує розробка тематичного плану (розподілу загального обсягу
статей за їхніми типами та дисциплінами) і словника (повного переліку термінів,
які увійдуть до видання). Крім того, науково-редакційна рада видавництва разом
із редакційною колегією відповідної енциклопедії розробляють методичні
рекомендації з підготовки статей та пам'ятку автора статті, примірники яких
передають кожному авторові. викачати
|