Структура наукової книги

            Мета : розширити знання про структуру книги, ознайомити зі структурою наукової книги .

            Обладнання: комплект книг, які містять всі елементи, що вивчаються на уроці ( по комплекту на парту ) ; схеми або таблиці структури книжки з уведенням нових елементів .

                                                         Хід уроку:

            Бібліотекар. Повторимо те, що вже зна­ємо, й ознайомимося з новими елементами структури книжки.

    Отже, перед вами книжка. Перше, що ми бачимо — це обкладинка. Вона буває м'якою або твердою, з картону (тоді її називають палітур­кою). Під час вивчення теми “ Історія створення книги “ ми говорили про те , як прикрашали старовинні книжки . Хто пригадає?

            Учні. У стародавні часи палітурки робили  зі  шкір тварин і прикра­шали їх малюнками із золота. Для дуже цінних книг на палітурки кріпи­ли металеві застібки. Деякі книжки по краях обрамляли кутками, виріза­ними з металу.

            Бібліотекар. У сучасних книжках іноді поверх твердої палітурки є ще одна паперова обкладинка, на ній зазвичай розміщено певний малю­нок і зазначено ім'я автора та назву книги. Це суперобкладинка. Отже, першими важливими елементами книжки є обкладинка (або палітурка) і суперобкладинка.

            Відкриємо книжку. Зліва — зворотний бік палітурки, справа — перша сторінка книжки. Ці два аркуші створюють форзац. Такий самий форзац є і в кінці книжки. Він може бути просто гладеньким , білим або кольоровим. Іноді на ньому буває малюнок.

            Перегорнемо ще одну сторінку. На лівій стороні розміщено фронтис­піс, на правій — титул. Яке слово для вас невідоме?

           Учні. Фронтиспіс .

          Бібліотекар. Фронтиспіс — малюнок, розташований поруч із титу­лом на лівій стороні. Він відображає характер усієї книжки, іноді містить портрет автора або головного героя твору.

           Що таке титул? Назвіть елементи титулу.

           Учні. На титулі надруковано прізвище автора, назву книги, внизу за­значено вихідні дані: місто, видавництво, де надруковано книгу, рік ви­дання.

       Бібліотекар. На титульній сторінці може бути печатка — екслібріс, що в перекладі з латинської означає «із книг». Наприклад, «Exlibris»  Б.С.Бондаренко означає «Із книг Б.С.Бондаренко» . Це книжковий знак власника книги.

      Екслібріс замовляють художнику , який на дереві, лінолеумі або на іншому матеріалі виготовляє спеціальну форму з малюнком невеликого формату – кліше . Потім із цього кліше малюнок віддруковується на папері . Тираж може бути будь – яким . Отриманий екслібріс власник книги приклеює на внутрішній стороні обкладинки . До чиїх рук книжка не потрапила б, завжди видно, кому вона належить. На бібліотечних книжках ставиться печатка з назвою бібліотеки або установи, якій вона належить.

  Якщо книжка складається з декількох розділів, то перед кожним може бути свій титул, тоді він називається шмуцтитулом. Отже, шмуцтитул — окремий аркуш у книзі з назвою частини або розділу. Інколи шмуцтитул розміщують у верхній частині першої сторінки тексту розділу (частини). Часто на початку кожного розділу є невеликий малюнок, який називаєть­ся заставкою. Малюнок у кінці розділу — кінцівка.

     Тепер звернемося до науково-довідкового апарату книжки. Слово апарат має багато значень . Бере початок від латинського apparatus, що означає спорядження обладнання . Апарат книги — це її обладнання. Воно допомагає читачеві, якщо читач знає, як апарат обладнано, і вміє ним користуватися. Апарат книги — відомості наукового, довідко­вого або пояснювального характеру, якими супроводжуються  видання тво­рів художньої літератури, наукових праць і т.ін .

       Розрізняють довідковий і науково-довідковий апарат книги .

    Довідковий апарат книги – зміст , допоміжні покажчики ( предметний , іменний , покажчики таблиць , ілюстрацій , географічних назв тощо ), колонтитул , колонцифра , анотація , реферат .

       Науково-довідковий апарат книги – вступна стаття , передмова , після мова , коментарі ; у багатотомних зібраних творів іноді додається хронологія життя та творчості письменника .

         Науково-довідковий апарат книги включає при потребі бібліографіч­не посилання на джерела цитат, запозичень тощо; книжкові бібліографіч­ні покажчики — систематизовані списки видань на тему книги або її час­тини. Структура і зміст науково-довідкового апарату книги визначаєть­ся типом видання. В академічних виданнях науково-довідковий апарат книги складається переважно з різних коментарів (текстологічного, історико-літературного, словникового). У 50- ти томному зібранні творів І.Франка апарат книги включає редакційну передмову , яка характеризує зміст кожного тому , примітки до творів , пояснення слів , покажчики імен і назв , список ілюстрацій .

        Майже в усіх книгах є зміст. Із цим поняттям ви вже знайомились. Пригадайте, про що можна дізнатися зі змісту, яке його значення для читача. (Відповіді учнів.)

       Зміст допомагає знайти у книзі той розділ , який вам потрібен, якщо ви не збираєтесь читати всю книжку . У деяких наукових книгах у змісті є розділи, підрозділи, глави, пара­графи, їх позначають римськими та арабськими цифрами, великими й малими буквами.

      Зміст — важливий супутник у подорожі науковою книгою. Він допо­може швидко знайти в ній потрібний матеріал. Зміст у підручнику допо­магає перевірити себе, коли готуєшся до іспитів. Перечитуючи його, від­разу бачиш, які розділи пам'ятаєш, а які забув. Зміст наукових книг докладний, але стислий і точний. Автор наукової книжки не пише у змісті: «Розділ 8, або розповідь про те, як мореплавець Колумб плив в одну сто­рону, а приплив в іншу...». Зміст із довгими і цікавими назвами розділів буває в романах, оповіданнях, тобто в художній літературі.

     Важливою частиною апарату книги є анотація. Це слово вам також відоме. Пригадайте, що таке анотація? (Відповіді учнів.)

     Бібліотекар. Отже, анотація пояснює тему кни­ги, вказує жанр або форму, іноді дає відомості про автора. Анотацію роз­міщують в книзі на звороті титулу або на клапані суперобкладинки. Вда­ла анотація повинна привернути увагу читача до книжки, але не обіцяти того, чого в ній немає.

    Над анотацією як правило розміщенні бібліографічні дані книжки , які заповнюють вихідні дані титулу. Крім прізвища автора, місця де друкується книжка і року коли її видано , з бібліографічного опису можна дізнатися прізвища видавничих працівників , причетних до створення книги , про читацьке призначення книжки , скільки разів видавалася , вітчизняна книжка чи перекладена і ким , скільки сторінок в книзі і чи є ілюстрації . Поряд з бібліографічним описом зазначається шифр книги , з якими ознайомимося детальніше при вивченні каталожних карток і каталогів .

    Термін бібліографія означає: бібліо - книга , графія- описувати. На останній сторінці книжки уважний читач прочитає коли книжку здано до набору в друкарню, коли її почали друкувати . Є тут відомості про формат книги , тираж і ціну.

   Важливі дані: адреса поліграфічного підприємства, де книгу виготовлено  ( якщо ви купили книжку з браком , ви маєте право надіслати її до друкарні для обміну на якісний примірник), а також адреса самого видавництва.

     У багатьох книжках є передмова або вступна стаття .

    У наукових книжках передмова або вступна стаття часто необхідні, щоб пояснити, яке значення має теорія автора. Якщо йдеться про стару книгу, необхідно вказати, чому застаріли її положення.

   Особливо важливу роль відіграє передмова до романів, повістей , оповідань зарубіжних авторів та до художніх творів на історичну тематику. Ці книжки переносять читачів у незнайоме середовище , в ті часи, які ми уявляємо собі недостатньо . Добре написана передмова допомагає читачеві увійти в цей світ і збагнути його.

   Іноді книжка має не передмову, а післямову. Так роблять, коли хочуть допомогти читачеві розібратися в прочитаному, не розкриваючи сюжету твору. Багато читачів ігнорують передмови або післямови, а потім нарікають на те, що книжка малозрозуміла і нецікава.

Наступні дуже важливі елементи:

*списки;

*примітки;

*додатки;

*словники;

*показчики.

Усі названі елементи друкуються в кінці книжки і також становлять довідкову частину,

                                                   Практична робота

  Списки

1.Завдання. Розглянути комплекти книг на столах . Знайти книжки , у яких подано списки літератури . Назвати їх , визначити , з якої теми вони складені .Визначити систему складання списків .

 Трайтак Д.І. Книга для чтения по ботанике : Для уч-ся 5-6 кл. / Сост. Д.И. Трайтак . – 2-е изд., перераб . – М.: Просвещение , 1985. – 223 с., ил.

 У книзі подано список літератури для допоміжного читання , складений за основною темою книжки : біологія рослинного світу . Містить прізвища авторів та короткі анотації в алфавітному порядку .

 Примітки

  2.Завдання. Знайти у поданих комплектах книги , у яких є примітки , визначити їх вид , охарактеризувати , в якій системі їх складено . Зробити висновок про призначення приміток у книжці

 Примітки , які розміщуються в нижній частині тексту , називають підпорядковими .

Як правило, їх набирають шрифтом дрібнішим , ніж звичайний текст ( основний ) .У самому тексті ставлять зірочку або цифру , яка означає послідовність викладу приміток. Якщо приміток багато , їх розміщують у кінці книги , після основного тексту . Такі примітки називають затекстовими .

  У підпорядкових  та затекстових примітках даються не тільки переклади іноземних слів та фраз . Часто пояснюються і українські слова .

  Приклади

  Українські історичні думи та пісні : ЗБ для серед. Та ст. шк.віку / Упоряд., приміт. О.М. Таланчук ; Передм. Б.П. Кирдана ; худож. К.О.Музика – 2-ге вид./ доп. – К.: Веселка , 1993. – 239 с., іл.

  До книги входять думи та історичні пісні . Примітки затекстові , подані в порядку розташування творів за змістом .

   Вони містять відомості ,коли і ким записано думу чи пісню, де надруковано , відомості про головного героя та місце події , а також список маловідомих слів.

  Додатки

3.Завдання. Знайти додатки в комплектах своїх книжок . Охарактеризувати їх , зробити висновки.

  У багатьох наукових і науково-популярних книгах друкуються додатки , які доповнюють зміст книжки .

   Приклади

    Грищенко І.С., Карабанов М.М. , Лотоцький А.Л. Гомін віків : Навч. Посібник з історії України для 5-го класу – К.: РВЦ «Проза» , 1994 .

   Книжка історична, містить такі додатки :

• «Запам`ятайте!» (у хронологічній послідовності подано основні дати, які згадуються в книзі ) ;
• «Порядок українських гетьманів» ( відомості про те, на якій території України і коли гетьманував той чи інший гетьман, їх кількість , прізвища та прізвиська маловідомих гетьманів ).

Завдання. Знайти додатки в комплектах своїх книжок . Охарактеризувати їх , зробити висновки.

Словники

Завдання. Знайти словники в комплектах книг, охарактеризувати їх, визначити необхідність для читача.

  У  книзі «Гомін віків» подано тлумачний словник, у якому не просто зібрані слова , а й подано значення кожного слова. Слова розташовані в алфавітному порядку, докладно розтлумачуються історичні терміни та маловідомі слова.

   Словники бувають різні:

• словники діалектних та маловживаних слів;
• словники термінів , залежно від того , на яку тему написана книжка, тощо. Усі вони складені в алфавітному порядку.

       Покажчики

    5.Завдання.  У поданих книжках знайти покажчики, визначити , які вони, розповісти про їх призначення.

  Якщо вам необхідно відшукати якийсь конкретний факт у книжці , неодмінно загляньте в покажчики , які підкажуть де знайти потрібну назву, ім’я , термін, цитату . Покажчики бувають різні:

• Предметний покажчик – перелік термінів , описів предметів , які зустрічаються в книзі. Ці відомості розташовуються, як правило, в алфавітному порядку,
• Іменний покажчик – розташований в алфавітному порядку перелік власних імен , які зустрічаються в тексті книжки , зокрема:
  • імен історичних діячів;
  • письменників;
  • учених;
  • героїв міфології;
  • географічних назв , тощо. 

Домашнє завдання . Знайти в домашніх бібліотеках  або у бібліотеках міста книжки з вивченими елементами структури. Вміти користуватися довідковим апаратом у роботі з науковою літературою.