Періодичні видання.

 Принцип організації матеріалу і змісту.

            Мета: ознайомлення дітей з періодичними виданнями; виховання у дітей бережного ставлення до періодики; всебічний розвиток дитячого кругозору.

            Обладнання: виставки літератури „Все про все”, „У гості до журналів”; плакати „Як читати газети і журнали”, „Читаємо разом з батьками”, „Як випускають газету в друкарні”; текст вікторини.

Хід уроку.

            Девіз-епіграф.

Читай газети і журнали!

І подолай усі тенета.

Дізнаєшся про всесвіт гарний,

Труди твої не будуть марні.

І. Організаційний момент.

            Загадка.

Крила птаха не з пір’їн,

А з паперу і з новин.

Він щодня на диво-крилах

Їх розносить по квартирах.

„За одну лише хвилину

розповім вам всі новини,

щиру правду розкажу”.

                            (Газета)

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

            Бібліотекар. Дорогі діти! Кожен день, в будь-яку погоду, в усі будинки приходять свіжі газети і журнали. З них ми дізнаємося про новини та події, які відбуваються поряд, а також в різних країнах. Де знайшли залізну руду, де побудували завод, які зробили відкриття, яких рекордів досягли спортсмени. Разом з газетами та журналами до нас в будинок приходять незвичайні люди: поети, композитори, вчені, винахідники, мандрівники, політичні діячі та ін. Звідкіля газета так швидко взнає новини? Скажіть, будь-ласка. (Діти відповідають).

            Так, дійсно, в усіх куточках світу, у газети є свої кореспонденти, які уважно слідкують за життям і про саме цікаве негайно повідомляють газети. По радіо, телефону, телеграфу приходять до редакції новини. А наступного дня ці новини з’являються в газеті. Газети та журнали друкують великим тиражем на спеціальних машинах в друкарнях. Тому одночасно свіжі номери періодики читають мільйони людей. Багато людей беруть участь у виданні газет та журналів – кореспонденти, редактори, художники, друкарі та інші люди, які працюють на друкарських та складальних машинах. А ще ті, хто виробляє газетний папір, друкарську фарбу, друкарські машини... А готову продукцію розвозять в усі кінці світу машини, потяги, літаки, пароплави. Коли ви тримаєте у руках свіжий номер газети, одночасно з вами такий же номер читають тисячі людей. Це тому, що газети друкують величезними накладами, у багатьох примірниках.

            Бесіда.

1. Скажіть, як ви думаєте, чому газети і журнали називають періодичними виданнями?

2. А чи знаєте ви, що означає слово „газета”?

3. Коли з’явилися перші газети?

4. Які ви знаєте дитячі газети і журнали? (Розповідь дітей.)

            Учень 1. Перша газета з’явилась у Римі у І ст. до н.е., але мало чим нагадувала сучасну. Тогочасна римська держава вела переможні війни проти своїх сусідів. У Римі видавалися закони, обов’язкові для всіх громадян, - про податки, підготовку до військових походів, уведення нового календаря тощо. Але як зробити, аби про ці закони відразу дізнавалися усі римляни? Як повідомити, щоб не затримуючи, вносили до казни гроші та коштовності?

            Учень 2. Вихід знайшов визначний діяч давньоримської держави Юлій Цезар. Він наказав поставити у центрі міста великі гіпсові плити, на яких записували розпорядження римських властителів, повідомляли про події, що відбувались у місті. Плити виставляли протягом тривалого часу, до початку ІV ст.

            Учень 3. А своє ім’я газеті подарувала дрібна венеціанська монета „гадзетта”. Колись за таку „газету” можна було добре поснідати, придбати дешевий одяг. Коли у Венеції з’явилися невеличкі дрібно списані сторінки з повідомленнями про різні країни, державних діячів, політику та торгівлю, за них теж платили одну гадзетту. Так народився термін „газета” – друкарське видання.

            Учень 4. Перша російська друкована газета „Ведомости” видавалась за Петра І з 1702 р. У газеті було від 2 до 22 сторінок, і всі вони містили повідомлення про військові баталії, виливання гармат, розвиток науки.

            Учень 5. Не шовкова сукня, а шовкова газета прославила перукарське місто Пуерто – Макдональдо 1915 року. Редакція газети „Орієнте” почала друкувати своє видання на шовку. Газетярі змушені були вдатися до такого дивацтва, оскільки в місті не було паперу.

            Учень 6. У сучасному Парижі виходить багато курйозних газет, серед яких особливою популярністю користується газета „Ласунка”. Вона друкується на еластичному вафельному листку. Прочитавши газету, її можна з’їсти, запивши чаєм.

            Учень 7. В Україні перша газета з’явилася у Львові 1749 року. Вона мала назву „Львовский курьер”. Тепер у всіх країнах світу виходить понад 30 тис. назв газет.

            Учень 1. Слово „журнал” у перекладі з французької мови означає „щоденник”. Журнал – це також періодичне видання.

            Учень 2. Тодішні журнали вміщували повідомлення про різні події і мало чим відрізнялися від газет. Але, читачів дивували повідомлення, що йшли одне за другим. Наприклад: над Португалією випав вогняний дощ, у південних морях відкрито нові острови, у присутності короля відбулася прем’єра п’єси Ж.Б.Мольєра. Читачі чекали пояснень. Такі роз’яснення вміщували у журналах. З’явились політичні, наукові та літературні журнали.

            Учень 3. Перші журнали в Україні з’явилися на початку ХІХ ст. Вони видавалися у Харкові. Серед них сатиричний журнал „Харківський Демократ” (1816), літературно-художній журнал „Український вісник” (1816-1819), „Український журнал” (1824-1825). За виглядом журнал нагадує книгу.

            Бібліотекар. Зараз видається багато дитячих та молодіжних журналів. Журнал для дітей та юнацтва засновано українським державним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді.

            Бібліотекар. Спробуємо перегорнути сторінку, яка розповіла про історію виникнення газет та журналів. І зупинимось на іншій – познайомимось із українськими журналами і газетами для дітей.

            Учень.

Я виписала „Зірку”.

Газета знає все:

Як жити і як вчитись

Розкаже вам про це.

            Газета „Зірка” побачила світ ще в 1925 році і досі вона є однією із найулюбленіших газет українських дітей.

            Учень 2. Газета „Перченя” – найвеселіша газета, з нею до нас приходить гарний настрій, позитивні емоції. Тому і люблять її діти.

Газета „Перченя” –

Це друг для всіх.

Газета „Перченя” –

Веселий сміх.

            Учень 3.

Чи читаєш ти „Барвінок”?

Друже мій, читай „Барвінок”,

Передплачуй без вагань.

28 лиш сторінок,

А цікавинок, а знань!

В ньому, вічно молодому,

Все для нас – краси зразок.

Скільки віршиків у ньому!

А малюнків, а казок!

Що краса це барвінкова

Знають юні і малі,

А духмяна рідна мова

Рідні пахощі землі!

А мандрівки, а пригоди,

Серед буднів, серед свят!

Ще й любов’ю до природи,

До звірят і пташенят.

Знайдеш ти й веселі жарти,

Разом ми посміємось.

(Прочитать пильніше варто

- і впізнаєш ти когось!)

А ще хочу я, щоб знав ти,

Що між друзів є твоїх

Барвінчаті космонавти, -

Прочитаєш і про них!

28 лиш сторінок,

А цікавинок, а знань!

Друже мій, читай „Барвінок”

Передплачуй без вагань!

                              (Д. Білоус)

            Учень 4. Перший номер цього журналу побачив світ у січні 1928 року. Тут є рубрики:

„Цікавинки про все на світі”,

„Барвінкова аптека”,

„Історія відкриттів”,

„Усе починалося з колеса” тощо.

„Барвінок” – найкращий журнал у світі!

„Барвінок” подобається всім українським дітям!

            Учень 5. Журнал „Друг” – це журнал для тих, хто полюбляє котів. Видається він у Москві.

            Учень 6. Для тих, хто цікавиться технікою, виходять такі журнали: „Техніка молоді” – видається з 1933 р., „Світ науки”, „Моделіст – конструктор”.

            Учень 7. Для тих, хто хоче працювати з комп’ютером – журнал „Домашній ПК”.

            Учень 1.

Росте, росте „Соняшник”

На радість малятам,

Виглядають з-під пелюсток

Чорні оченята.

Журнал із сонячним ім’ям –

Кольорове свято.

Недаремно його люблять

Хлопці і дівчата.

            Учень 2.

Я отримую „12”

З кожного предмета,

Бо дружу я із „Дзвіночком”,

Скажу по секрету.

В ньому все, що треба,

Беру для навчання –

І казки, і вірші,

І оповідання.

            Учень 3.