Мета: сформувати уявлення про місце і значення інформації в житті людини, про інформаційні ресурси суспільства. Навчити орієнтуватися в різних типах і видах документів, необхідних для успішного навчання, здатність до аналітичної переробки, використання та створення нової інформації; мати уявлення про бібліотеки та Інтернет, як важливих джерел інформаційних ресурсів суспільства. 

Обладнання: книжки,  список рекомендованої літератури, ілюстрований каталог для учнів 1 – 4 класів «Що нам читати?», комп’ютер, презентація. 

Хід уроку
І. Організаційна частина.

Бібліотекар:  Добрий день, любі діти! Кажуть, що світ освітлюється сонцем, а людина знаннями. Бажаю, щоб і ви сьогодні одержали нові знання.

 Поглянемо один на одного, посміхнемося.

Девіз нашого уроку такий:
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитись, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.

Сьогодні наша  зустріч буде проведена у формі гри, а за вірні відповіді ви одержите фішки. Переможця чекає приємний сюрприз.

ІІ. Повторення вивченого матеріалу

Бібліотекар:

Сьогодні ми з вами вивчимо дуже важливу тему, але спочатку розкажіть мені, будь ласка, про знання, уміння та навички, які ви здобули в 3 класі на бібліотечних уроках.

( Учні розповідають, доповнюють один одного.)

 III. Вивчення нового матеріалу

Бібліотекар: Добре! А сьогодні ми вивчимо нову тему «Інформаційні ресурси суспільства та інформаційна культура». Для того, щоб краще її зрозуміти, відгадайте загадку:

Паперовий кораблик щодня
    Перевозить у трюмах знання.
    Після плавання цей корабель
    Повертається в рідний портфель.

                                (Книга)

(Фішка за вірну відповідь)

І дійсно, без освіти, книги, знань сьогодні не обійдеться жодна людина. А щоб оволодіти цілим багажем корисних знань, стати успішною людиною - треба добре вчитися.

 Одержати інформацію з різних джерел нам допоможуть і книги, і журнали, і газети, і компютери, і різні електронні пристрої. (Сл. 2)

Так що ж означає слово інформація? Як ви думаєте? (Діти відповідають)

Бібліотекар:

Слово «інформація» можна замінити словом «знання.» (Сл.3) Це знання, які ви отримуєте від учителя в школі, з книг, телепередач, це - новини, які  чуєте по радіо, або від людей, з якими спілкуєтесь. Воно походить від латинского слова informatio - пояснювати,  викладати, тлумачити. (Сл.4)

Інформацію людина отримує за допомогою органів відчуття – це очі, вуха, ніс, язик, шкіра.

Тому по способу сприйняття вона ділиться на:

-            зорову,

-            слухову,

-            нюхову,

-            смакову,

-            тактильну.

А ви можете навести приклади? (Діти наводять приклади, одержують фішки за вірні відповіді. (Сл.5)

Як ви думаєте, за допомогою якого органу почуття людина одержує більше всього інформації? (Діти відповідають). За допомогою очей. Тому кожен із вас повинен дуже берегти свої очі. (Сл.6)

Бібліотекар:

А тепер давайте уважно розглянемо слайд і заповнимо таблицю. Хто першим вірно дасть відповідь - отримає фішку.  (Після перевірки вручається фішка.)

Молодці!

(Сл.7)Кожен день нас з вами оточують різні види інформації – ми навіть не помічаємо, що по сферах діяльності використовуємо інформацію для політики, науки, освіти, спорту.  В школі ви вивчаєте різні предмети, або отримуєте знання з різних областей наук. Так і інформація ділиться по областях наук:  технічна, біологічна, хімічна, фізична і т.д. (Сл.8) Наведіть приклади. (Наводять приклади, одержують фішки)

Тепер ми знаємо про інформацію багато – та не все.

Джерела, що містять інформацію різні. Я назву найпоширеніше джерело це – книга, а ви продовжить далі (довідники, журнали, газети, енциклопедії, словники, збірники і т. д). Молодці!

Тепер ви зрозуміли, що інформація нас оточує скрізь: в повсякденному житті, в навчанні, в роботі. Коли вона багато разів підтвердиться на практиці, тоді  перетворюється в знання. Без книг та інших джерел інформації навчання сьогодні неможливе. (Сл.9) Сучасна людина отримує велику кількість інформації: спілкування з людьми і тваринами, читання книг, газет, журналів, перегляд телепередач, відвідування музеїв, театрів, концертів. Таку кількість інформації важко зберігати, обробляти, передавати. І людина винаходить нові технічні засоби, які їй допомагають здійснювати ці процеси. Було винайдено книгодрукування, пошту, радіо, телевізор, комп'ютер, мобільний телефон. Поява комп'ютерів — машин для обробки інформації — дала людству нові можливості. Загальновідомий вислів стверджує: «Хто володіє інформацією — той володіє світом». Інформація — це один із найбільших скарбів світу.

Зараз, в першій половині 21 століття значення інформації в житті людини вирішальне – чим більше знань і навичок вона має, тим більше ціниться як спеціаліст, тим більше поваги в суспільстві. Вона допомагає кожному з нас приймати вірні рішення, розв’язувати задачі, оцінювати події і т. д.

Складно, напевно, оцінити яку роль відіграє в сучасному житті комп'ютер. Якщо з ладу вийде комп'ютер на підприємстві чи фірмі, то це може спричинити масу проблем: зупиняється увесь виробничий процес. Комп’ютер є засобом зв’язку, спілкування, пізнання, роботи, дозвілля і т.д. Тобто, він дає можливість швидко і якісно одержати багато корисної інформації. Тому використовуйте його для навчання, в пізнавальних цілях, а не просто для ігор на дозвіллі.

Ось бачите, як важливо бути інформованим, тобто компетентним, підготованим, грамотним у виборі інформації, уміти орієнтуватися в її величезному океані. Цінність, або користь інформації оцінюється по тим завданням, які можна вирішити за її допомогою. Наприклад, інформація на комп’ютерному диску буде цінною для одного учня і не потрібною для другого, який не володіє комп’ютерною грамотністю. Інформаційна грамотність дає нам основу для безперервного процесу одержання знань. Чи в школі, чи віншому учбовому закладі. Саме тому виховувати інформаційну культуру так важливо для всіх нас.

Фізкульт. хвилинка

А тепер пограємо в гру: я називаю слово, а ви вирішуєте, до якого виду інформації його можна віднести. Якщо інформація зорова – закриваємо очі, звукова – прикриваємо долоньками вушка, якщо це запах – закриваємо ніс, розрізняють на смак – закриваємо ротик, розпізнають шкірою – плескаємо в долоні.

Дзвінок, гаряче, дим, солодке, музика, колюче, жарко, мокрее, гірке, зелене, шкарубке, радіо, липке, бензин, лимонад, мороз.

Молодці!

Зберігати інформацію людство навчилося давно. (Сл.10) Найдавніші форми – це малюнки на каменях, глині, воскові, папірусі та ін. Інформація, яка записана на якомусь матеріальному носії для зберігання називається документ. (Сл.11) Що таке матеріальні носії інформації – це книги, журнали, газети та ін. Всіх їх можна побачити, прочитати, взяти в руки. Документи розділяються на два види: первісні та вторинні. (Сл.12)

Книга, газета, журнал – це матеріальні носії інформації. В них можуть бути зафіксованими факти, події, результати діяльності людини та ін.  Інакше вони  звуться – документ. Документи бувають:  первісні – наприклад,  книги, брошури, журнали, збірники, періодичні видання, документи одноразового видання (бухгалтерська документація) і вторинні – різні види картотек, каталогів, карток та ін. Первісні документи містять інформацію про результати наукових розробок, факти, ідеї.  Можуть містити текстову, цифрову, графічну, аудіо інформацію.

До них відносяться всі публікації від офіційних організацій, окремих колективів, або громадян. Вторинні документи одержують завдяки логічної переробки первинних документів. Вони оперативно розповідають про вихід первинних і в зжатому вигляді передають їх зміст.

Приведу простий приклад – це картки нашого ілюстрованого каталогу для дітей. Роздивіться їх, будь ласка. (Сл. 13)

(Сл.14) Кожна книжка перед тим, як потрапити до свого читача виконує своє завдання, тобто свої цілі. Тому є книги навчальні, як ваші підручники; довідкові – які містять інформацію по різним областям науки і техніки; науково-пізнавальні – в яких в доступній формі розповідається про досягнення в науці, техніці, культурі; художні – оповідання, вірші; для відпочинку – видання, які містять загальновідомі матеріали про побут, різні види самодіяльної творчості, видах захоплень та ін. (Показує картки каталогу та книги)

В нашій бібліотеці багато довідникової літератури: енциклопедій, словників, довідників. До них ми звертаємося постійно: перевірити якісь факти, цифри, дати, імена, знайти значення якогось невідомого слова. «Ці книги знають все» - так говорять про довідкову літературу. (Сл.15)

 Видання ці,  містять короткі статті, що розташовані в такому порядкові, щоб їх легко було знайти. Ці книги не обов’язково читати до кінця. А скажіть мені, будь ласка, чи є такі книги у вас вдома? (Діти наводять приклади)

Найчастіше статті в цих книгах розташовані в алфавітному порядкові. Тепер пограємо в гру «Хто перший?». На ваших столах лежать орфографічні словники, хто перший знайде як пишеться слово «знання». Той одержить фішку. Чудово!

А хто в тлумачному знайде значення слова «словник»

Ось що сказав  великий український поет М. Рильський:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля.

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

(Грінченко і Даль – автори найвідоміших словників)

Так що не лінуйтеся користуватися довідковою літературою.

(Сл.16) Скажіть мені, діти, чи знаєте ви що таке журнали, газети? Поділимося на 2 групи. Перша група знаходить, що означає слово «газета», друга «журнал» у тлумачному словнику. Нагадую, що слова розташовані в алфавітному порядку. (Діти зачитують, одержують фішки»). Тепер ми знаємо, що ці видання, надходять до нас з певною періодичністю, регулярно -  1 раз на місяць, або іншою. Граємо в гру «Хто більше?» назвіть мені дитячі газети і журнали. (Газети: «Зірка», «Перемена», «Весёлая перемена», «Журавлик», «Веселі уроки», «Веселка», «Велика дитяча газета»;)  (Журнали «Барвінок», «Однокласник», «Паросток», «Юний натураліст», «12+», «Юний моделіст», «Пізнайко», «Соняшник», «Країна знань», «Клас», «Класні ігри», «Техніка молоді») та багато інших. Добре! (Одержують фішки) (Сл.17)

Сьогодні важко назвати якийсь предмет із шкільної програми, вивчення якого проходило б без використання періодики, адже вона доносить нам інформацію досить швидко і ґрунтовно.

Але, як відомо, прогрес не стоїть на місці. І вже всі ми маємо можливість користуватися електронними періодичними виданнями. Відмінність їх від звичайних полягає у тому, що читати їх можна за допомогою електронних пристроїв, Інтернету. Вдома, якщо у вас є Інтернет – зв'язок відкрийте їх, прочитайте цікаві сторінки, адже хто багато читає, той багато знає. (Сл.18)

Наприклад

cofe.ru - «Почитай-ка» – дитячий казковий журнал. Тут ви знайдете художню літературу, вірші, ігри та ін).

classmag.ru — сучасний інтерактивний журнал для дітей 6-12 років
murzilka.org — онлайн журнал «Мурзилка» для дітей от 6 до 12 років;
mishutka.com — дитячий журнал «Мишутка»;

(Сл.19)

А тепер подивіться – на цьому столі представлені різні види видань по матеріальній конструкції. Всі ви їх добре бачили. Вони такі:

Журнал; Книга; Листок; Буклет; Газета;  Картка; Листок; Книжкова закладка; Плакат; Комбіноване видання; Комплектне видання; Книга / журнал з подвійним входом ; Книжка іграшка (Кліп «Книжки игрушки»)

Так, отже ми з вами засвоїли, що документи бувають первісні та вторинні.

Сьогодні ми говорили про документи, які публікуються на «твердій основі», на папері. А які документи зберігаються в пам’яті компю’тера? Вірно! Електронні документи. (Сл.20)

Це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних. Бачили ви такі документи? Можете створювати їх самі? (Сл.21) Багато хто з вас вже вміє користуватися комп’ютером, Інтернетом. Ви бачили як багато електронних ресурсів створено для дітей. Сьогодні дуже важливо, щоб кожен з вас використовував ресурси в своєму навчанні і практичній діяльності. Електронні ресурси тепер мають велике розповсюдження вони включають:

- ресурси локального доступу (мультимедіаресурси);

- ресурси мережеві (Інтернет).

Мультимедійні диски (CD-ROM, DVD), основу яких складає електронний текст, графіка, відео,звук, які зв’язані системою гіперпосилань (переходів) і їх можна використовувати на одному комп’ютері – називаються локальними ресурсами. Сьогодні на мультимедійних дисках є словники, довідники, енциклопедії - все, від схем , діаграм до художніх фільмів.

А поняття мережевих електронних ресурсів передбачає використання Інтернет-сайтів. Їх величезна кількість. Подивіться на слайді запишіть в зошити ті, які вам найбільше сподобались. (Сл.22)

kinder.ru — сайт «Інтернет для дітей», каталог дитячих ресурсів;
agakids.ru —  все для дітей;
predkov.net — дитячий сайт;
detskiy-mir.net — сайт «Твій дитячий світ» для дітей;
child-cat.ru — різні дитячі   ресурси інтернету;
solnet.ee — дитячий портал «Солнышко»;
teenkids.ru — сайт для дітей;
koshki-mishki.ru — дитячий розважально-розвиваючий сайтт;
geocities.com — велика колекція оригінальних головоломок,  загадок і вікторин для дітей;
potomy.ru — сайт спеціально для маленьких чомучок;
school-sector.relarn.ru — сайт про права дітей в інтернеті;
spas-extreme.ru —основи безпечної поведінки для дітей.

Та вернемось до вторинних документів. У світі налічується мільярди  книг, але прочитати всі неможливо і необов’язково. Головне – зуміти вибрати те, що вам особисто потрібно. Тому інформацію для зручності її використання переробляють, згортають. Для цього в документі виділяють найбільш важливі (ключові слова), а потім складають особливі, бібліографічні описи документів. А допоможе в цьому наука -  бібліографія. У перекладі з грецької «бібліос» - книга і «графо» - пишу «книгописання». У наш час під цим терміном називають діяльність із підготовки і передачі читачам інформації  про друковані твори. Такою діяльністю я і пропоную вам зайнятися.

На бібліотечних картках ми напишемо основні дані про книгу, щоб всім стало зрозуміло: хто автор книги, її назва, місце видання, видавництво, рік видання. Такі картки друкують на комп’ютері, або пишуть бібліотечним шрифтом, а ми з вами будемо писати друкованими літерами, для того, щоб всі бажаючі змогли прочитати вашу картку. Так ось на кожну книгу, або підручник нашої шкільної бібліотеки оформлена своя каталожна картка. Розташовані вони в каталогах алфавітному порядку, або за темами. Наприклад, «Про тварин», «Про науку і техніку» та ін.

Питання – для чого потрібно складати такий опис?

- для того, щоб читати бібліографічні описи;

- заказати книгу в бібліотеці, книжковому магазині;

- самостійно складати описи для своїх особистих бібліотек;

- самостійно вести бібліографічний пошук. (Роздаються фішки)

(Сл. 22)

Велике значення в бібліотеці має каталог – це перелік книг, які є в даній бібліотеці, це її мізки і пам’ять. Каталог зберігає відомості про кожне видання, прийняте в бібліотеку. Ці відомості зафіксовані на каталожній картці. Перед вами збільшена каталожна картка з бібліографічним описом. Це – основа бібліографічного опису, набір головних даних про документ: автор, заголовок, вихідні дані, кількісна характеристика. Ось картки готові і в залежності, як вони розставлені, одержимо або алфавітний, або тематичний каталог. (Сл. 23)

Майже кожна бібліотека зараз обладнана комп’ютером, можливості її значно зросли. Користувачам пропонують електронні каталоги та картотеки, що  спростовує пошук. Побудова їх не відрізняється від класичних.  Вторинні документи( каталоги та картотеки) допомагають читачеві знайти документ первинний - книгу.

Пропоную зараз роздивитися тематичний ілюстрований   каталог для учнів 1 – 4 класів «Що нам читати?». Зверніть увагу, що деякі картки вищі за інших – це  роздільники. На них написані  назви  розділів: світ природи;  про науку та техніку; медицина; історія; будь сміливим та сильним; оповідання, вірші; ігри та розваги; енциклопедії.  За кожним – стоять картки з бібліографічним описом на книгу ( що ви тільки зробили). На карточці – ілюстрація та анотація – короткий зміст книги. Тепер ви самі зможете відшукати потрібну книгу.

Інформацію можна також і розгорнути. Простий приклад – це ваша розповідь по складеному планові до художнього твору на уроці. Ми ж з вами розгорнемо інформацію так. Візьмемо ключове слово «бджілка». Про неї ми можемо багато сказати. Та сьогодні ми розширимо інформацію за допомогою журнальних статей, оповідань, науково-пізнавальних книг (журнал «Юний натураліст», книга Плавильщикова Н.Н. «Занимательная энтимология», газети та ін.) Для цього розіб’ємось на 4 групи і кожна буде підбирати інформацію по різних видах. А коли зачитаємо все, що виписали – одержимо розгорнуту інформацію. (Учні добирають інформацію). (Роздаються фішки)

Кліп «Книжкин дом»

Діти, як називається дім, де живуть книжки?  Ви вже зрозуміли, що тут живуть різні документи і первинні – книги, газети, журнали; і вторинні – картотеки, каталоги,списки рекомендованої літератури. Різноманітну інформацію ми отримуємо з фондів бібліотек. Їх роль в житті людини величезна: можна отримати книгу додому або почитати в читальній залі, а можна послухати та подивитися її. Для послуг користувачів – медіатека  – зібрання дисків, касет. (Сл.24)

Діти! Давайте згадаємо, що слово бібліотека складається з двох слів «Бібліо» книга і «тека» сховище. Основна задача бібліотеки збирати і зберігати книги, давати можливість читачам користуватися ними і одержувати достовірну інформацію.

Людство постійно накопичує все нові знання про оточуючий світ. Воно навчилось записувати їх в книги, яких становиться все більше. Так з’явилися спеціальні приміщення для зберігання книг. Книги того часу були різними: з каменю, глини, папірусу, пергаменту,берестяні, а згодом з паперу. Коли люди винайшли платівки і магнітофонні касети – книги можна було і послухати і подивитись. Та виявилося, що книг настільки багато, що вони займають багато місця. Тепер вчені відкрили такі можливості, що можна зберігати інформацію в зжатому вигляді – на комп’ютері і передавати на електронних носіях.

    Зараз ми зберігаємо інформацію в основному на папері, але ще і на дискетах, дисках, аудіо-, відеокасетах та ін. Ці документи також зберігаються в бібліотеці. Ви знаєте, є бібліотеки різні: республіканські, обласні, наукові, універсальні, спеціалізовані, дитячі, юнацькі та ін. Найменші з них – шкільні для учнів шкіл. Зараз поговоримо про дитячі та шкільні. (Сл.25) В нашій бібліотеці є два відділи: абонемент і читальний зал. У слова «абонемент» багато значень, але в бібліотеці це місце, де книги видаються додому. На 15 днів книга ваша, але потім книгу потрібно повернути назад, адже вона потрібна другим читачам. ЇЇ можна читати, розглядати малюнки, робити виписки з книги. Користування книгою можна продовжити, якщо звернутися до бібліотекаря. Але не всі книги видаються додому, для цього створений другий відділ – читальний зал.

Тут зібрані різні книги – довідники, словники, енциклопедії. Вони можуть бути потрібні відразу декільком людям, тому додому не видаються. Також у нас тут є журнали і газети – їх теж можна почитати. Такі  відділи є і в дитячий бібліотеці, але там є ще і інші, завітайте і ви з ними познайомитесь. В кожній бібліотеці на всіх відвідувачів заповнюється документ – формуляр читача. В нього записуються назви  видань, які ви візьмете для користування. При поверненні записи закреслюються і т. д. Записатися до дитячої бібліотеки можна з 4-х років, але прийти туди треба з батьками, а в шкільній з 1-го класу і можна прийти з батьками, або з класним керівником.

А тепер скажіть, як треба поводитися в бібліотеці? (Діти відповідають).

Та в бібліотеці ви можете одержати не тільки книги, журнали, газети, диски та інші документи, але і інші інформаційні продукти: різні бібліографічні довідки, огляди, списки літератури, буклети, бібліографічні покажчики, тематичні підбірки, а ще відвідати масові заходи – презентації, круглі столи, вечори-зустрічі, конференції, Дні інформації та багато інших. Я запрошую всіх для участі в таких заходах.

 В бібліотеках всі книги стоять строго по правилах. (Сл.26) На полицях в дитячому відділі книги стоять в алфавітному порядкові. Між книгами стоять роздільники з буквами, які відділяють одні книги від інших. Книги стоять справа від роздільника. Тому важливо книги брати і ставити на своє місце. В других відділах книги стоять по темах. Наприклад, «математика», «техніка», «Історія» та ін. В кожному відділі теж алфавітний порядок. Розставлені книги по спеціальній документу – класифікації ББК, яку добре знає бібліотекар, вона допомагає швидко знайти книгу.

 Крім звичної розстановки, коли всі книги стоять корінцем,  інколи книги ставлять лицем до читача – вони складають книжкову виставку. Зазвичай  на ній розташовані книги по вибраній темі, наприклад, «Моя країна - Україна». Тут представлені книги про Україну. Книжкові виставки і тематичні полиці допомагають підібрати книги по конкретній темі, знати які книги ще є в бібліотеці і підготуватися до уроків значно швидше і краще. Будьте уважними і вони стануть у пригоді. А тепер підрахуємо фішки. Переможець одержує нагороду. Як ви думаєте  - яку? Звичайно ж книгу! (Переможець нагороджується). Сьогодні наша бібліотека – інформаційний центр. (Сл. 27) Де вам допоможуть не заблукати в морі інформації. Знайти потрібне джерело, обробити інформацію, підказати де і коли доречно нею скористатися. Наша шкільна бібліотека має для цього достатньо ресурсів і я завжди рада вам допомогти.

Запрошую вас відвідувати бібліотеку частіше. (Сл.28)

Дякую за увагу!