Про книгу і бібліотеку.

Мета: викликати в учнів почуття поваги, і шанобливого ставлення до книги, вироблення в них потреби користуватися бібліотекою.

Обладнання. Фотографії найбільших бібліотек світу: книжкові вистави з кращих видань, які є в бібліотеці: книг, подарованих читачами: книг з автографами письменників тощо.

Бібліотекар: Діти! Як виглядає сучасна книжка? Ви знаєте. Красива картонна палітурка, білий папір, чіткий шрифт, яскраві малюнки. Є зовсім маленькі книжки. Їх можна покласти в кишеню і великі томи. Є тоненькі, та не товстіші зошита, і є такі, що й за місяць не прочитаєш. Чи завжди вони мали такий вигляд? Якими були перші книжки? Як давно з’явилися вони?

Книжкам вже кілька тисяч років. Але іноді, в сиву давнину, вони мали зовсім інший вигляд. Важко повірити, що можливі книжки без паперу. Але вони були. В давнину матеріалом для письма служили стіни печер, скелі, кам’яні плити, кістки, дерево, метал, листки і кора дерев, шкіра і кукурудзяні стебла, Були книжки із інших матеріалів. Зручний матеріал для письма був у Єгипті. На берегах Нілу ріс у величезній кількості високий очерет - папірус. З нього єгиптяни навчились робити матеріал для письма. Майстри очищали стебла від шкіри, розрізали їх на тонкі смужки і розкладали на столі поруч одна з одною, поперек розкладали другий шар. Обидва шари змочували клеєм, прасували, просушували, потім полірували. Матеріал за назвою рослин називали папірусом. Він був світло-коричневого кольору, тонкий гладенький дуже крихкий. Писали на папірусі загостреними паличками або пензликами, змочуючи їх у фарбі. Листи папірусу завширшки як наш зошит, склеювали в стрічку завивали, скручували в трубку, яка нагадувала шматок обоїв. Називали їх сувоями. Звичайна довжина такого сувою до 6 метрів. Але зустрічались сувої із 45-ти метрової довжини. Зберігались вони в ящиках, в глеках або в спеціальних футлярах з тканини, шкіри або дерева.

            У 2 столітті до нашої ери майстри в Періамському царстві навчились вичиняти з шкірок тварин новий матеріал для письма - пергамент. Це був білий тонкий і дуже міцний матеріал. На ньому писали гусячими перами з обох боків.

            Пергамент можна було перегинати, і листи пергамента складали у вигляді зошита. Слово "зошит” походить від грецького слова "тетрадион”, що означає "складено вчетверо”. Зошити зшивали і виходила книжка. Називались вони кодексами. Ці кодекси                      вже нагадували наші книжки. Робили їх з великою старанністю і любов’ю Всім був відомий пергамент: і міцний, і довговічний, і зручний для письма. Тільки обходився дуже дорого. Для однієї книжки потрібні були шкіри цілого стада тварин. Купувати такі книжки могли лише багаті.

А на чому писали у древній Русі? Літописи, церковні книжки потрібно було писати на пергаменті. Але найдешевшим і найрозповсюдженішим матеріалом для письма була береста, тонка і гнучка березова кора. На ній робили буденні записи. Багато берестяних грамот знайшли археологи при розкопках. Найбільш ранні з них відносяться до 11 віку.

З того часу, як люди навчилися писати, всю свою мудрість вони довіряли книгам. Вони навчились створювати і зберігати їх.

Ви можете запитати: "Коли ж з’явився папір?”. На Русь він потрапив у

14 столітті, а виготовляти його почали у 16 столітті. Папір виявився відмінним матеріалом для письма. Він був набагато дешевшим, ніж пергамент, але книжки залишались і надалі дорогими. Книжки були недоступні для народу. Треба було зробити їх дешевшими і доступнішими для всіх. Це зробило друкарство.

Книгодрукування винайшов німець Йоган Іутенбберг у 15 столітті. Та не лише в цьому цінність винаходу Іутенберга. Він винайшов друкарський верстат. Що прискорило друкарство. Першу книгу Йоган Іутенберг надрукував у 1456 році. Так в середині 15 століття з’явилася перша друкарня.

Першу російську книжку надрукував  Іван   Федоров  і його помічник Петро Мстиславець у Москві, в 1564 році. За своє життя  Іван   Федоров  надрукував кілька книг. Серед них був і перший російський підручник граматика. Деякі книжки тих далеких часів, так як і окремі папіруси та рукописні книжки., збереглись до наших днів. Вони знаходяться у великих бібліотеках і музеях світу.

З незабутніх часів з’явилися бібліотеки. Слово це грецького походження і означає "зібрання”, "сховище книг”. Справжньою перлиною древньої епохи вважають бібліотеку царя Асірії і Анилурбані . Вона була створена у 7 столітті до нашої ери в столиці Аварії і Неневі. Цю бібліотеку розкопали археологи сто років тому.

Найбільшою в стародавньому світі вважалась бібліотека в Єгипетському місті Александрії. Її називали одним із семи "Чудес світу”. Що нам відомо про перші древні бібліотеки на Русі? Перша державна бібліотека на Русі була створена в Києві в 11 столітті Ярославом Мудрим.

Були бібліотеки при соборах у Новгороді і Чернігові, Суздалі і Полоцьку, Смоленську і Рязані. Славились своїми бібліотеками Ростов і Володимир. Створювались бібліотеки в Монастирях. Тут вводилась особлива посада: бібліотекар, книгохранитель.

Найбільша сучасна бібліотека знаходиться в Москві. Бібліотеці більше ста років. У ній зберігається 30 міліонів книг, журналів, газет. Тут живуть книги - великани висотою понад півтора метра; книжки - малята величиною з поштову марку.

Тут зберігається літератури 203 мовами світу. Другою великою бібліотекою є Державна Публічна бібліотека ім. Салтикова - Щедріна в Санк - Петербурзі. Фонд її нараховує понад 19 міліонів примірників мовами майже усіх країн світу.

Хто тільки не побував в цій бібліотеці.

На Україні де діє понад 68500 різних бібліотек з загальним книжковим фондом близько 612 міліонів примірників. Найбільша з них: Національна бібліотека імені Вернадського, державна історична бібліотека України, Львівська наукова бібліотека академії наук України ім. Стефаника, Одеська державна наукова бібліотека ім. Б. Короленка. Зустріч з хорошою книгою завжли радісне свято. Дорослих і дітей супроводить вона в життя, як чудовий порадник, як засіб пізнання, натхнення і краси. Людина, яка любить і вміє читати - щаслива людина. Навколо неї завжди багато - багато розумних, добрих і вірних друзів. Друзі - книги.

Запам‘ятайте: читання - одна з найбільш важливих, справ. Не шкодуйте на нього ні часу, ні сил, усе відплатиться сторицею. У народних прислів‘ях говориться: "Хто багато читає, той багато знає", "Книга вчить, як на світі жить", " З книжкою житии - вік не тужити".

А зараз я вам нагадаю про те, як потрібно читати книги:

Читайте уважно, не поспішайте, не пропускайте незрозумілих слів.

Вишукайте їх і довідайтесь про їхнє значення у старших або за допомогою словника.

Читайте книгу до кінця.

Звикайте закінчувати розпочату справу.

Намагайтеся зрозуміти все, що читаєте, уявити прочитане.

            Тепер давайте здійснимо подорож по нашій бібліотеці, де ви познайомились і відвідали бібліотеки, звернете увагу на книжкові виставки, тематичні полиці.