Мета: дати учням уяву про  інформацію,її види; навчити користуватися різними інформаційними ресурсами, описувати книгу та знаходити потрібну  в каталозі; розповісти про інформаційні джерела, познайомити з основними підрозділами бібліотеки задля виховання інформаційної культури особистості.

  Обладнання: картки, книжки, плакат, список рекомендованої літератури, ілюстрований каталог для учнів 1 – 4 класів «Що нам читати?», комп’ютер, презентація.

Бібліотекар: Доброго дня, діти! Ми з вами живемо у ХХІ столітті -  в час великих змін у науці і техніці. Своє життя без книг, газет, журналів, комп’ютерів,мобільних телефонів, електронних книжок  вже й не уявляємо. Кожний день несе нам щось новеньке, корисне, цікаве.

 Ви – учні другого класу -   назвіть своє головне завдання. Правильно, вчитися. Але, крім цього, може  є якійсь захоплення? Наприклад, спорт, малювання, музика, танці, рукоділля (відповіді дітей). Чи бажаєте узнати більше про улюблене заняття? Тобто,  отримати корисну інформацію?  Тому   сьогодні тема нашого бібліотечного уроку -  «Інформаційні ресурси суспільства та інформаційна культура особистості».

Отримати потрібні знання можна по-різному. Давайте подумаємо як. Коли вчитель вам щось розповідає на уроці, батьки розказують казку, ви спілкуєтесь з друзями – все це робиться усно. По способу передачі така інформація – усна. Якщо ви читаєте книжки, записуєте у зошити – така передача інформації зветься письмова. Скажіть мені, в якій формі можете отримати необхідні знання? (відповіді дітей) Молодці!

Діти, ви ж не тільки у школі знаходитесь, а ще дома, у школі мистецтв, гуртках, берете участь у конкурсах. При цьому отримуєте дуже різну інформацію : навчальну, наукову, побутову тощо. Щоб розібратися в цьому, проведемо  конкурс «Лото». Я кожному ряду дам картки:  у жовтих  подано назви документу, а червоних  – про що дізнаєтесь, прочитавши їх,тобто,яку інформацію отримаєте. Ваше завдання – знайти правильну відповідь.

Як ви думаєте, з яких видань ми про щось дізнаємося? Відповідаємо ланцюжком: кожний ряд називає по одному ( книги, журнали, газети, довідники, енциклопедії, словники, збірники і т. д.).

Ми не назвали ще один вид інформації. З’явився він не  так вже і давно, але міцно увійшов у наше життя -  комп’ютерний. Зараз роль комп’ютера у житті людини, та й всього суспільства переоцінити не можливо. Завдяки йому  ми отримуємо швидку та якісну інформацію.   Діти, якщо ви будете отримувати більше інформації, чи піде це вам на користь, чи станете ви краще вчитися? (відповіді). Правильно, чим більше будете знати, тим цікавіше стане ваше життя. Як бачите, суспільство дає людині різні інформаційні ресурси. Робиться це для того, щоб ми змалечку виховували інформаційну культуру в собі, вміли орієнтуватися і відбирати тільки корисну для себе інформацію з її величезного океану.

 Книга, газета, журнал – це матеріальні носії інформації,  їх можна взяти, почитати, побачити. Інакше вони ще звуться – ДОКУМЕНТ. Документи бувають:  первісні – наприклад,  книги, брошури, журнали на різних носіях і вторинні – каталоги, картотеки, довідкова література. Первісні документи пишуть автори, їх прізвища надруковані на обкладинках книг, перед статтею в журналі чи газеті.  А вторинні – тому що перероблені -  написали картки на уже готові книги і журнали та розставили в абетковому порядку або  по темам у каталозі  чи картотеці.

Давайте cмодулюємо таку ситуацію: ви прийшли до книгарні, там на стелажах стоять книжки. Вам дуже хочеться взяти книжку про тварин. Всі книжки стоять рядочком, нічим не  розділені. Чи легко знайдете потрібну книгу? Безумовно, ні. Для швидкого знаходження потрібного документу, їх поділено по  цільовому призначенню:

-    якщо книга для навчання – призначення навчальне

-   треба знайти якусь довідку – довідкове

- у книзі є цікаве про природу, техніку – науково-пізнавальне

- книга з віршами, оповіданнями – художнє

- кросворди, загадки, ребуси – для відпочинку.

( кожну книгу показує бібліотекар).

Є в бібліотеці книжки, що показують, як правильно писати слова, їх значення.  Ці книжки зовсім не обов’язково читати від початку до кінця. Звертаємося ми до них по довідку. Книжки ці звуться словниками. Давайте послухаємо, що вони про себе кажуть. ( Три учня з активу бібліотеки представляють  орфографічні словники російської, української мови, тлумачний словник)

1 учень:  Я – орфографічний словник української мови. Вам, діти, я пояснюю, як правильно писати слова. Грецькою мовою «орфо» - правильно, «графо» - пишу.

2 учень: А я тоже орфографический словарь, но только русского языка. Значит, я объясняю, как правильно писать по-русски.

1 учень: користуватися нами дуже легко та просто, бо всі слова розташовані у абетковому порядку. Ви абетку знаєте? Зараз перевіримо. Хай до нас підійдуть два учня та знайдуть слова ( по два слова з словника). Ото ви молодці!

3 учень: Я – словник тлумачний, роз’яснюю значення кожного слова. Користуватися мною теж не складно, бо і в мене всі слова  розташовані по алфавіту. Ну то що, спробуємо? Підійдіть хтось з третього ряду та впорайтеся з завданням. (одне – два завдання).

Бібліотекар:  Як я вже казала, по призначенню документи бувають ще й науково – пізнавальними. Наукова – тому що висвітлює наукові факти, а пізнавальна -  тому, що матеріал викладено доступно та цікаво.

(виходять книжки  «Осінь», «Великодня писанка», «Чарівна абетка», «Де гра – там і розум»)

 Книжка «Осінь»  розкаже, чому такими різнокольоровими стають листя на деревах , коротшають та холоднішають дні; «Великодня писанка» повідає нам історію та традиції цього свята; « Де гра – там і розум» навчить логічному мисленню (можна зачитати одне з оповідань).

Кожна написана автором книга, перш ніж попасти до нас в руки,  друкується у видавництві.  Вона може бути видана в цьому році, і в наступному, а потім не видаватися років шість. Тобто конкретного терміну виходу її немає, можна сказати  виходить не періодично. Тепер скажіть мені, хто з вас виписує дитячі журнали? Вам їх додому доставляє листоноша? Журнал він приносить кожного дня? Ні, тільки раз на місяць. Кожного місяця один раз  ви отримуєте журнал: в січні - №1, у лютому – №2 і так до грудня. Журнал до вас надходить з обов’язковою періодичністю раз на місяць. А хто отримує газети? Скільки разів на тиждень вона приходить 2 – 3. Кожного тижня 2 чи 3 рази до вас обов’язково з такою періодичністю доставлятиметься  газета. Документи , які виходять  через точно відміряний проміжок часу  називаються  періодичними. Самий простий приклад – газети та журнали,  їх так і називають – періодика.

Думаю, ви трохи втомилися. Зараз зробимо хвилинку відпочинку, або як кажуть зараз, релакс – хвилинку. Подивіться, які бувають книги по формату (плакат).

-  малоформатні коротенькі невеличкі книжки різної тематики

-  мініатюрні книжка «Мурашечка» 

-  книжка - малеча зовсім невеличка книга

-  кишенькова словники, дороговкази невеликого розміру

-  портативні невелика, зручна для переноски книга,

електронна книга

-  фоліант об’ємна книга великого формату і бібліотека – читалка для  мобільних телефонів

Бібліотекар: Сідайте на місця, побалакаємо про можливості комп’ютера  для дітей вашого віку. Це – електронні підручники, електронні книги, дистанційні курси, а ще можете зайти на сайти : Весела абетка, Дитячі пісні, Казкар, Пізнайко, сайт дитячих журналів та газет, Український освітній портал.    Користуйтеся послугами Інтернету для навчання, загального розвитку.

Повторимо,що ж таке первісні документи. Зіграємо в гру «Так чи ні». Я називаю документи, а ви вгадуєте (називаю по черзі): книги, каталог, журнали, картотека,газети. (відповіді дітей). Молодці!

Далі мова піде про вторинні документи. Ви казки читати любите? А невеличкі оповідання? Чи багато в світі казок та оповідань? Тисячі. А треба знайти те, що цікавить. Чи достатньо  буде життя, щоб тільки передивитися кожну книгу? Мабуть,ні. Що ж робити? Як показати людям різноманітність та багатство світу книг? Треба якось переробити первісний документ - книгу, наприклад. Але переробити так, щоб всі зрозуміли і кожна людина змогла знайти  потрібну інформацію. Вирішили на спеціальних картках написати всі данні про книгу: автор, назва, місто видання і видавництво, рік видання. Данні написали друкованими літерами, бо так зрозуміліше. Карток, звісно, зібралося багато. Їх для зручності розташували в абетковому або тематичному порядках. Для учнів 1 – 4 класів – у тематичному порядку. Бо ви автора можете не запам’ятати, а книжку по цікавій темі знайдете завжди.

Кожний з вас полюбляє книги про  тварини, географію, поезію тощо. Для більш повного розкриття теми,щоб показати, скільки книжок є в бібліотеці, складають списки рекомендованої літератури. Це теж вторинний документ: в абетковому порядку дається  потрібна людині інформація.

Наука завжди підтверджується практикою, тому зараз самі складете бібліографічний опис на книгу. Ви розбиваєтеся на 6 груп. На дошці є приклад, дивлячись на нього і запитуючи в мене, зробіть вторинний документ. Молодці, діти, добре справилися з завданням, тепер ви знаєте,що таке каталожна картка.

Майже кожна бібліотека зараз обладнана комп’ютером, можливості її значно зросли. Користувачам пропонують електронні каталоги та картотеки, що значно спростовує пошук. Побудова їх не відрізняється від класичних.  Вторинні документи( каталоги та картотеки) допомагають читачеві знайти документ первинний - книгу.

Пропоную зараз роздивитися тематичний ілюстрований   каталог для учнів 1 – 4 класів «Що нам читати?». Зверніть увагу, що деякі картки вищі за інших – це  розділювачі. На них написані  назви  розділів: світ природи;  про науку та техніку; медицина; історія; будь сміливим та сильним; оповідання, вірші; ігри та розваги; енциклопедії.  За кожним – стоять картки з бібліографічним описом на книгу ( що ви тільки зробили). На карточці – ілюстрація та анотація – короткий зміст книги. Шукати зручно, ви самостійно це можете зробити.

Діти, як називається дім, де живуть книжки? Ви вже зрозуміли, що тут живуть різні документи і первинні – книги, газети, журнали; і вторинні – картотеки, каталоги, довідкова література. Різноманітну інформацію ми отримуємо з фондів бібліотек. Їх роль в житті людини величезна: можна отримати книгу додому або почитати в читальній залі, а можна послухати та подивитися її. Для послуг користувачів – медіатека  – зібрання дисків, касет.

Здавна в бібліотеці існують два основних відділи: абонемент та читальна зала. На абонементі у формуляр запишуть книгу  і ви візьмете її додому, в читальній залі документи  дають тільки для роботи в неї, додому брати не можна. У бібліотеці можуть бути окремі кімнати казок, для відпочинку тощо. Назви їх говорять самі за себе.

В житті людини існують різні правила: дорожнього руху, поведінки в школі,  на вулиці, вдома, в театрі. Є  такі і  в бібліотеці. Наприклад, абонемент : книги видають строком на 15 діб, якщо ви не встигаєте, прийдіть і продовжить строк користування. Книжки обов’язково записують або викреслюють з вашого формуляра. На абонементі -  відкритий доступ – самі вибираєте книгу. При виникненні труднощів звертайтесь до бібліотекаря. Правила у читальній залі дещо відрізняються. Ви йдете туди працювати: написати реферат, доповідь, просто почитати. Книжки додому не дають з читальної зали.  Поводитись треба тихо і чемно, бо поруч працюють інші.

Зараз поговоримо  про правила користування бібліотекою. До шкільної бібліотеки вас урочисто записує бібліотекар, ви приходите  з класним керівником. До дитячої бібліотеки повинні прийти з батьками перший раз, їм треба бути присутніми  при запису вас до бібліотеки. А в подальшому можете приходити самі або з друзями .У  шкільну бібліотеку вас записують у 1 – 2 класі, в дитячу можна з 4 років. А в іншому правила однакові: поводитися чемно, не псувати книжок, приймати участь у бібліотечних заходах.

Я казала, що в бібліотеці є комп’ютери,Інтернет. Ви розумієте,що дають вони багато можливостей: можна почитати, послухати, поспілкуватися, пограти. Хтось з вас може користуватися комп’ютером? Чи можете ви знайти потрібну інформацію з Інтернету?( відповіді дітей).

Думаю, ви зрозуміли, що і суспільство, і сучасна бібліотека дають величезну можливість користувачам добувати інформацію: книги, газети, журнали, списки рекомендованої літератури,словники, довідники, енциклопедії, каталоги, картотеки, електронні книги, телефони, радіо, телебачення, комп’ютери. Важливо не розгубитися, не потонути в океані знань, а, навпаки, навчитися швидко розшукати потрібне. Інформаційна культура – це і є вміння людини знаходити  необхідну інформацію з різних джерел.

Наостанок пропоную акровірш, який нагадає, без чого сучасне суспільство існувати не може.

Існувати вже без неї важко

Нам усім: дорослим і малим.

Фізкультуру, мову, читання та слово

Опановуємо разом, та сумлінно вчимо.

Різні завдання дають у школі,

Ми повинні відповідь знайти,

А хто з нею дружить, той получить

Ці знання – безцінні, дорогі.

І не треба їхати далеко -  треба тільки руку простягти

Я вже знаю, що це, а чи знаєш ти?

ДОДАТОК                                                     

1.    Гра «Лото» картки жовтого та червоного кольорів:

І ряд:

Підручник «Читанка» - навчальна; журнал «Техніка»  - професійна; доповідь «Життя китів» -   наукова

ІІ ряд:

Підручник «Математика» - навчальна ; інструкція до фотоапарату -  побутова; дисертація «Вплив навколишнього середовища на здоров’я дітей» - наукова

ІІІ ряд:

Підручник «Українська мова» - навчальна ; журнал «Медицина» - професійна; ; газета з кулінарними рецептами -  побутова.