«ВЧИМОСЯ СКЛАДАТИ ОПОВІДАННЯ» Мета: закріпити уявлення про
номінативну роль слова, речення як засобу вираження думки; навчати дітей
слухати і розповідати казку близько до тексту; дати уявлення про діалог та
оповідання (без уживання терміна); закріплювати вміння будувати графічні моделі
речень та оповідань; розвивати вміння відтворювати діалог та оповідання;
виховувати інтерес до українських народних казок як жанру фольклору.
Обладнання: ілюстрації із
зображенням героїв казок; маски героїв української народної казки «Рукавичка».
ХІД УРОКУ:
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бібліотекар: Повторення вивченого матеріалу.
— Із чим ми ознайомилися на минулому уроці?
— Що таке слово? речення?
— Як зобразити речення за допомогою схеми?
— Як позначається початок речення?
— Як у схемі показати кінець речення?
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Бібліотекар: Сьогодні ми продовжимо
працювати з реченнями, будемо навчатися
складати і читати схеми речень. Будемо складати оповідання. А
допомагатимуть нам герої ваших улюблених казок.
ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відгадування героїв казок.
Бібліотекар: На урок ми запросили
нашого шкільного бібліотекаря та до нас на урок завітали ще
й герої
казок. Давайте дізнаємось, хто саме.
Бібліотекар: Відгадайте, хто це?
Очі в неї вузенькі,
Ніжки в неї тоненькі,
Жовтувато-рудий кожушок,
Хвіст у неї розкішний,
І пухнастий, і пишний,
А на кінчику — білий пушок.
(Лисиця.)
А. Свашенко
Це біда чи не біда?
Є і роги, й борода,
Та не дід і не корова,
Хоч щипа траву в дібровах.
Людям молоко дає.
Відгадали, хто то є?
(Коза.)
А. Свашенко
Це — хоч схожий, а не пес:
Ані плямки, сірий весь,
Вуха сторч, аж світять очі,
Всі прикмети в нього … (вовчі).
Н. Вовк
Бібліотекар: Отже, до нас на урок завітали Лисиця, Коза,
Вовк.
2. Робота за ілюстраціями букваря (с. 9).
Бібліотекар: Із яких казок прийшли ці
герої, ми дізнаємося за ілюстраціями, уміщеними в букварі. Сьогодні
ми будемо вчитися складати оповідання по ілюстраціям. Розгорніть сторінку
букваря з ілюстраціями до українських народних
казок (с. 9). Назвіть ті казки, до яких подані ілюстрації у верхній частині
сторінки.
3. Формування вмінь слухати казку, відповідати
на запитання за змістом.
Бібліотекар: Одну з
казок ми зараз послухаємо. Герої цієї казки сховалися в незвичайному будиночку. Відгадайте в якому.
Велика кімната,
В ній чотири брати,
А п’ятому хлопчині
Краще в комірчині.
(Рукавичка.)
А. Свашенко
Бібліотекар: Це українська народна казка «Рукавичка». Я зараз
її розповім, а ви слухайте уважно, бо
після прослуховування спробуємо відтворити розмову між деякими героями казки та розповісти про події, що відбувалися у казці у формі оповідання. До
речі, оповідання бувають описувальні,
складені до картини та до казки:
— Хто першим побачив рукавичку? (Першою
рукавичку побачила мишка-шкряботушка.)
— Хто потім прибіг до рукавички?
— Хто ще зі звірів просився, щоб і його пустили?
— Як звірі зверталися одне до одного: грубо чи
ввічливо?
— Якими були звірі?
— Яку фразу вони говорили, коли підходили до
рукавички? («А хто, хто в цій
рукавичці?»)
— Як ці слова могла говорити жабка-скрекотушка?
зайчик-побігайчик? ведмідь-набрідь?
Учні відтворюють події та промовляють фрази з
інтонаціями різних героїв.
4. Формування уявлення про діалог та про оповідання (без
уживання терміна).
Бібліотекар: А тепер давайте пригадаємо, яка розмова
відбулася між мишкою-шкряботушкою та жабкою-скрекотушкою. Спробуємо її
відтворити.
Дві учениці відтворюють розмову, одягнувши
паперові маски.
— Скільки казкових героїв брали участь у цій
розмові? (Два.)
— Що робив перший казковий герой? (Запитував.)
— Що робив другий? (Відповідав.)
— Що ще відбувалося в казці?
Бібліотекар: Спробуємо відтворити ще одну розмову між двома
героями з казки «Колобок».
— Пригадайте, яка розмова відбувалася між
Колобком та Лисицею.
— Що за події
відбулися потім?
Бібліотекар: Отже, ми навчалися
відтворювати розмову між скількома казковими героями? (Між двома.) За ілюстраціями до казки можливо відтворити усі події, які відбувалися
у казці? Чи можна за ілюстраціями
створити оповідання?
5. Складання речень до схем (с. 9 букваря).
Бібліотекар: Роздивіться основний, великий малюнок на с. 9
букваря. До якої він казки?
(«Ріпка».)
— Хто зображений на малюнку? (Хто? – дід, баба,
внучка, собака, кішка, миша.)
— Що зображено на малюнку? (Що? – ріпка, хата,
тин, город.)
— Що роблять герої казки на малюнку? (Дивляться
на ріпку, милу-
ються нею, радіють.)
— Складіть оповідання
з реченнями за
схемами, поданими під ілюстрацією до казки «Ріпка».
6. Робота над українською народною казкою
«Ріпка».
Бібліотекар: Сьогодні ми послухаємо ще одну казку. Але якщо з
попередньо прослуханої казки ви відтворювали тільки розмову між деякими
героями, то
казку «Ріпка» ви спробуєте розповісти самі.
Відгадайте для початку загадку:
Ох, нелегко її смикати!
Треба всю родину кликати,
І собачку, й чорну кішку,
І маленьку сіру мишку.
(«Ріпка».)
А. Свашенко
Бібліотекар розповідає казку «Ріпка».
— Що дід вирішив посадити на грядці?
— Яка виросла ріпка?
— Чи зміг дід сам вирвати ріпку?
— Кого він покликав на допомогу?
— Чи знаєте ви інший кінець казки?
Бібліотекар: А тепер спробуйте розповісти казку «Ріпка» за
ілюстрацією букваря (с. 9).
7. Читання схем речень.
Бібліотекар: До казок, які ми сьогодні називали, є матеріал і
в зошитах із читання. Розгорніть зошити (с. 2).
— До якої казки подана ілюстрація вгорі
сторінки?
— Який момент казки зображений на малюнку?
— Скільки схем подано під малюнком?
— Чи однакові вони? Що означає коротка риска у
другій схемі?
— Складіть речення про вовка та козенят за цими
схемами.
— Пригадайте, як звертався вовк до козенят.
Відтворіть його пісеньку.
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
— Із чого складається
оповідання?
— Скільки речень
може бути в оповіданні?
— Із чого складається речення?
— Скільки слів може бути в реченні?
— Які бувають оповідання?
— Які українські народні казки ми слухали? Які
згадували?
— Одну з казок розкажіть удома.
|