Інформаційні ресурси суспільства

й   інформаційна культура

Мета:    познайомити дітей із поняттям "Інформація";

розкрити такі питання: інформація навколо нас, сприймання інформації людиною, інформація як необхідний елемент спілкування, важливість інформації для людини, книги – один із видів інформації;

ознайомити зі шкільною бібліотекою, правилами користування бібліотечними книгами; тематичним різноманіттям книг; порядком розстановки книг на полиці; вибором книги;

розвивати навички і вміння роботи з книгою в бібліотеці;

виховувати інтерес до читання, почуття поваги й шанобливого ставлення до книги.

Обладнання: книги, газети, журнали;

        книжкові виставки;

        плакат  «Права та обов’язки читача»;

        вислови про книгу 

                                Хід уроку 

1. Організація класу.

2. Актуалізація опорних знань.

Підготовка до сприйняття матеріалу.

3. Оголошення теми й мети. Мотивація навчальної діяльності. 

Бібліотекар.  Добрий день, діти! Дуже рада вас бачити. Сьогодні у нас незвичайний урок – я вас запрошую в подорож чарівними вуличками нашого книжкового містечка, де ви дізнаєтеся багато нового та цікавого про інформацію, як людина отримує її, дізнаєтеся про те, що бібліотеки - одне з основних джерел отримування інформації, ви ознайомитеся з нашою шкільною бібліотекою, правилами користування бібліотекою. Потім кожен із вас зможе вибрати собі книгу та записатися до бібліотеки. 

4. Сприйняття нового матеріалу.

Бібліотекар.  Що ж таке інформація? Що ми розуміємо під словом «інформація»?

(Діти висловлюють свої думки)

Слайд 1

 Інформація – це нові знання, які отримує людина в результаті сприйняття й переробки певних відомостей. Слово інформація походить від латинського слова information, яке має декілька значень: роз’яснення, витлумачення, представлення, ознайомлення, просвіта.

Бібліотекар. Які джерела інформації ви знаєте?

Очікуванні відповіді. Читання книжок, прослуховування радіопередач, перегляд телепередач, спілкування людей між собою.

Бібліотекар. Ми оточені інформацією завжди і всюди. Складно уявити стан людини, яка не має доступу до того чи іншого джерела інформації. Необхідність висловлювати й передавати інформацію привела до появи мови, писемності, мистецтва; сприяла започаткуванню книгодрукування, телебачення, появи й розвитку обчислювальної техніки. Інформацію нам несуть оточуючі нас речі і приладдя: книги, журнали, газети, телевізор, радіо, комп’ютер. Спілкування людей між собою – це також передача  інформації, повідомлення ( тобто частини знань). 

Слайд 2

Першим проривом у цьому напрямку стала книга, потім – періодичні друковані видання (газети, журнали), пізніше – телеграф, радіо, телебачення і, нарешті, Інтернет. 

 Слайд 3

 Назвемо кілька видів використовуваних зараз носіїв інформації:

 - рукописи - документи, написані від руки;

 - традиційні друковані носії: книги, карти, схеми, ноти, буклети, афіші тощо;

 - магнітні носії відеозапису, звукозапису, кінострічки;

 - електронні пристрої, цифрові носії: картриджі, диски, карти пам'яті, флеш-диски і флеш-карти.         

Бібліотекар. А хто, діти, дасть відповідь на питання, як людина сприймає інформацію.            

                                               (Діти висловлюють свої думки)

Слайд 4

 Людина отримує інформацію за допомогою 5 органів чуття: зору, дотику, смаку, нюху, слуху.

Бібліотекар. Чи завжди інформація  є корисною, актуальною, оригінальною?

Наведіть приклади.

(Діти висловлюють свої думки)

 Бібліотекар. Шановні друзі! У наш стримкий час вас оточує дуже багато інформації, але ви повинні розуміти. що вам потрібна тільки корисна для вашого віку інформація.

Ви її знайдете в дитячих книгах. Багато дитячих письменників, поетів та інших фахівців створюють для вас чудові  художні книги, енциклопедії, довідники.

(Бібліотекар знайомить дітей із книжковою виставкою «Країна книги дивна, чарівна» )

 Книга – це скарбниця знань і досвіду людського. Про все, що нас оточує, про всі явища й закони природи люди дізнаються з книг. За допомогою книг ми можемо помандрувати до різних країн, піднятися за хмари й опуститися на морське дно. Вони розкажуть тобі про далеке минуле нашої землі або перенесуть у майбутнє, у третє тисячоліття. А які ж бувають книги? 

Слайд 5

Види друкованої продукції:

 - навчальні: підручники, навчальні посібники, таблиці;

 - картографічні: атласи, карти;

 - періодичні: газети, журнали;

 - довідкові: енциклопедії, словники, довідники;

 - літературно-художні , науково-популярні  книги;

 - офіційні документи: закони, накази;

 - рекламні видання: проспекти, фотоальбоми.

Бібліотекар. Діти! А де живуть книги?

                                               (Діти висловлюють свої думки)

Бібліотекар. А що  таке бібліотека?

Слайд 6

 Отже, слово «бібліотека»  грецького походження. Складається з двох слів: «бібліо» - книга ,  «тека» - зберігати. Отже, « бібліотека» - це заклад, де зберігаються  книжки. 

Бібліотекар. Бібліотеки – одне із джерел інформації. Бібліотеки існують дуже давно. Вони бувають різні: великі та малі, для дорослих та дітей, наукові, спеціальні, технічні. Бібліотеки є в різних закладах, інститутах, школах. Як ви  бачите, і в нашій школі є теж бібліотека, у якій нараховується 14 тис. книг (художніх та наукових) та 15 тис. підручників.

У кожній дитячій бібліотеці є два відділи: абонемент і читальний зал. У слова «абонемент» багато значень, але в бібліотеці воно означає  місце, де книги видають додому. На десять днів – книга твоя. На кожного читача, який приходить до бібліотеки, заповнюється формуляр (показати), куди записується прізвище, ім’я, клас, домашня адреса. На другій сторінці ставиться дата, записується прізвище автора та назва книги. Коли книгу повертаєте, бібліотекар її викреслює і ставить свій підпис. Видаються книжки для читання додому на певний термін -10 днів, потім їх треба повернути.

   Діти! Як ви думаєте, чому треба повертати бібліотечні книжки?

                                                           (Діти висловлюють свої думки)

Бібліотекар. Книгу не можна довго тримати, треба завжди пам’ятати, що її чекають інші читачі.  А для того, щоб стати читачем бібліотеки, треба знати й виконувати правила користування бібліотекою. 

Слайд 7      

 Правила користування бібліотекою.

Читачі мають право:

-   вільно та безкоштовно користуватися бібліотекою;

-   отримувати для користування книги, періодичні видання та інші носії інформації;

-   у читальному залі користуватися цінними виданнями, довідковою та енциклопедичною літературою;

-   брати книги додому строком до 10 днів. 

Слайд 8

Читачі  зобов’язані:

-   дбайливо відноситися до творів друку та інших матеріалів, одержаних із фонду бібліотеки;

-   заподіявши якусь шкоду або загубивши бібліотечні видання, повинні повернути такі ж  видання  або замінити їх іншими  рівноцінними;

-   за порушення правил користування бібліотекою читачі позбавляються прав користуватися нею строком на 1 місяць. 

Бібліотекар. У бібліотеці багато книжок, журналів. А як  живеться тут книгам, нам повідомлять Незнайко та Оксанка.

 Інсценівка  «Незнайко в бібліотеці»

Оксанка. Куди це ти спішиш, Незнайку?

Незнайко. Я записався до бібліотеки. Точніше - я там живу.

Оксанка. А що таке бібліотека?

Незнайко. Ти що, не знаєш? Це той будиночок, де живуть незнайки, карлсони, солом’яні бички. Вони такі маленькі, що поміщаються на книжкових сторінках. Вони тут живуть, у цьому домі. Я спілкуюсь із ними. Іноді ми ходимо в гості до хлопчиків і дівчаток.

Оксанка. Незнайку, а як тобі живеться в бібліотеці? Розкажи.

Незнайко. Ой, там добре: затишно, тепло, сухо. Книги тут люблять, читають, розглядають малюнки. Є абонемент і читальний зал.

Оксанка. А що це таке?

Незнайко. Абонемент – це кімната, де книги видаються додому.

Оксанка. Ой , я згадала, згадала. Я знаю, що таке читальний зал. Я колись там сиділа й читала журнал. Їх додому не видають, а тут дозволяють читати, скільки хочеш.

Незнайко. Так, читальний зал – це та кімната, де книги не видаються додому.

Оксанка. А що це за ящики такі дерев’яні ?

Незнайко. О, це мудрість бібліотеки – каталоги. Це перелік усіх книг, які є в бібліотеці.

 Бібліотекар.  Кожен повинен знати, де шукати потрібні відомості, які бувають джерела інформації. . Найпопулярніший спосіб підбору літератури з потрібної теми - пошук в бібліотечних каталогах і картотеках. Картковий каталог відображає те, що є в даній бібліотеці: книги, звукозаписи, діапозитиви, діафільми, відеозаписи, електронні видання. У картотеках зібрані картки з описом статей із журналів і газет, які передплачує бібліотека. Для молодших школярів існує тематична ілюстрована картотека – у ній картки на книги розставлені за розділами, на яких вказано назву теми. Книги - як маленький паспорт, представлені із зазначенням точного місця (прописки), у якому відділі бібліотеки їх шукати. На цій картці вміщено прізвище автора, назву книги, місто, де вона надрукована, назву видавництва, рік видання, кількість сторінок. На картці вміщено короткий зміст книги (анотація), ілюстрація.

Часто в анотаціях подається питання, які націлюють читача, на що слід особливо звернути увагу при читанні. Коли ми вибираємо в бібліотеці книгу, то спершу звертаємо увагу на те, що на звороті титульної сторінки або в кінці книги, після її змісту, є коротка характеристика цієї книги, із якої можна дізнатися про її зміст. Звертаємо увагу на ілюстрації, які бувають сторінковими, тобто на всю сторінку, і в тексті – частина сторінки. 

 Слайд 9

Анотація– це стисла бібліографічна довідка, характеристика змісту книги, статті й ін. Основним завданням анотації є попереднє ознайомлення читача із змістом книги. 

                          Складові частини анотації:

-                                                              опис бібліографічних ознак книги (автор, назва і т. д.);

-                                                              короткий переказ змісту;

-                                                              вказівка, кому ця книга адресована. 

 Бібліотекар. Знайомство з прикладами анотацій на книги, з аналізом її структури.

Діти! Ви бачите, що книжок у бібліотеці дуже багато, щоб швидко знайти потрібну книгу, їх розсташовують у певному порядку. Спочатку стоять книги на природничу тематику, потім про техніку, далі – історію і т.п. Окремо стоять казки, які ви дуже любите. 

Слайд 10

 На книжковій полиці книжки розташувались у правильному порядку за алфавітом прізвищ письменників або назв книжок. Адреса книги написана в лівому верхньому куточку. Вона складається з літер і чисел. Зветься таємниче – шифр. Цей знак – скорочена адреса книги.

Бібліотекар.   Бібліотекар подивиться на шифр і зразу знає, на якій полиці і в якому місці шукати книгу. А полиці розміщуються на стелажах - від слова «стелити», на книжкових стелажах - полицях книжки ніби стеляться рівними акуратними рядками. Усі стелажі мають свої паспорти, на яких вказано не тільки, які книжки містяться, а й кому ці книжки адресовані, для читачів якого віку, тобто адреса книги. І кожна книжечка стоїть строго на своєму місці згідно з цією адресою, чекає на свого читача. Як ви після школи кожного дня приходите додому, так і книжка, коли її прочитають, за допомогою бібліотекаря знову повертається, відповідно до адреси, на те саме місце, звідки її брали.

 Отже, у бібліотеці книжки не можна переставляти, бо вони тоді заблукають. Запам’ятайте - це одне з головних правил бібліотеки: не переставляти книги на полицях.

Кожна книжечка знайшла своє місце в бібліотеці. Одні живуть у читальному залі, інші - у книгосховищі чекають своїх читачів. Книжки в читальному залі розкажуть про нашу рідну Україну, яка 24 серпня 1991 р. стала незалежною державою. Тут і символіка рідного краю. Також можна дізнатися про звичаї нашого народу. Козацькими стежками помандрувати в далеке минуле до наших дідів та прадідів. Про права та обов’язки громадян нашої держави розкаже нам Конституція України. А ось і книги про наш рідний край – Донеччину. Про його минуле та сучасне. На наступній полиці – книги про мову нашу – мудру берегиню, яка не дала згаснути земному вогнищу роду нашого.  З читального залу книжки додому не видаються, вони завжди повинні знаходитися в бібліотеці. Ви запитаєте - чому? Тому, що є книжки, які повинні бути завжди під рукою. Це словники, довідники, енциклопедії та книжки, які знаходяться в одному екземплярі в бібліотеці.

 (Бібліотекар знайомить дітей із книжковою виставкою « Я пізнаю світ» (Твої перші енциклопедії)

 Ось ми підійшли до стелажів, де мешкають книги для найменших «Твої перші книги».   Це найкрасивіші, найгарніші книжки. Як дбайлива матуся  вдягає дочку чи  синочка в найкращий одяг, так і письменники й художники, створюючи книжки для вас, малята, вклали багато праці, творчості, любові. Книга – це безцінне багатство, скарб. Отже, ставитися до неї належить з особливою увагою. Книга любить охайних читачів. А як треба зберігати книжку?           

                                        (Відповідь дітей)

Слайд 11

Правила поводження з книгою:

-   беріть книгу чистими руками;

-   читайте книгу акуратно, не перегинайте книгу, користуйтеся закладками;

-   гортати сторінки слід за верхній куточок, не слинячи пальці;

-   не можна книгу кидати, рвати, , малювати на ній, виривати  сторінки;

-   для збереження книги слід її обгорнути. 

 Бібліотекар. Особливо дбайливо треба відноситися до бібліотечної книги. Якщо бачиш, що книга трохи зіпсована, її потрібно підклеїти, підшити. Книжка багато навчає, але себе не вміє захистити.

Чи подобаються вам ці книжки ?  Які книжки є у вас дома?  Де вони зберігаються ?

                                         ( Відповідь дітей)

А тепер ви отримаєте бібліотечні книги на свій формуляр і через 10 днів обов’язково повернете їх назад до бібліотеки . 

Запитання для повторення матеріалу:

1.Як зветься дім, де живуть книжки?

2.Які в бібліотеці є відділи?

3.Як зветься професія людей, які працюють в бібліотеці?

4.На скільки днів книгу видають додому?

5.Чого боїться книга?

6.  Які ви знаєте прислів’я про книгу?

Підсумок уроку.

Ось і завершилась наша мандрівка чарівним книжковим містом. Ви побачили, як багато книг у бібліотеці, дізналися, що книжки стоять на поличках стелажів, роздивилися книжкові виставки, нагадали бібліотечні  правила, отримали книжки. Що ж вам сподобалось у нашій мандрівці?  Хочеться побажати вам, щоб ви вчилися в героїв книжок пізнавати світ, любити свою Батьківщину, її міста й села, її людей, її мову.

 До нової зустрічі!