КНИГИ – ВІРНІ ДРУЗІ 

            Мета. Розширити знання учнів про книги, які є нашими вірними друзями; ознайомити з процесами виготовлення книг; виховувати бережне ставлення до книги, бажання їх читати.

Обладнання. Набір картин, діафільм, колекція книг. 

Бібліотекар. Діти, за час навчання в школі ви встигли подружитися. Приємно, що у вас у класі є друзі. Добре, що у важку хвилину товариш поруч із вами, допоможе, порадить. Але бувають у житті такі моменти, коли ти лежиш хворий, сам-самісінький вдома, бо батьки на роботі, а друзі в школі. Дуже сумно і неприємно тоді на душі, лежиш у ліжку, а навколо ні душі ... Хто ж тоді може стати вірним другом?

Загадка.

Біла нивка невеличка,

Там розсипана пшеничка, 

Очками її зберем,

А думкою розімнем. 

Той, хто нивку буде обробляти, –  

Той усе на світі буде знати!

Що це таке? (Книга)

Каже мудра мишка – книжка. 

Не кущ, а з листочками.

Не сорочка, а зшита. 

Не людина, а розповідає. (Книжка)

Отож, сьогодні ми з вами помандруємо в Країну Книгляндію. Ви, мабуть, уже здогадались, хто тут живе.

Книжок у нас багато, ще й із такими барвистими малюнками. Розкриєш першу з них – опинишся в далекій казковій країні, у якій живуть велетні, веселі маленькі чоловічки, або ж твої ровесники. 

Книга – мудрий друг, який не вміючи говорити, розказує про незвичайні пригоди і подорожі, про чудеса, про навколишній світ. Нерідко книга, прочитана вами в дитинстві, залишається в пам’яті на все життя. Герої, з якими ви зустрічалися на сторінках книг, стають вашими вірними друзями. І сьогодні ми зустрінемося з деяким з них.

Буратіно. Здрастуйте, здрастуйте, дорогі друзі! Ми з вами давно знайомі. Ви знаєте, як мене звуть? (Хором Буратіно). І з’явився я до вас із книжкою О.Толстого "Пригоди Буратіно" або "Золотий ключик". А ось і він цей ключик.

(У залі оформлена виставка книг).

- Чи подобаються вам ці книги, що лежать перед вами?

- Чим саме вам подобаються книги?

- Де можна взяти книгу? 

- А чи знаєте ви, як створюється книга? (Перегляд діафільму "Як створюється книга").

Фізкультхвилина. Вже стомилися ми трішки 

Станемо усі в рядочки. 

Ручками похлопаєм: раз, два, три. 

Ніжками потопаєм: раз, два, три. 

Ось голівонька стомилась:

Вліво – вправо нахиливсь: раз, два, три,

Будем пальчики стискати,

Сядем і продовжим працювати.

Бібліотекар. Народ здавна любив і поважав книгу. Склав про неї багато пісень, прислів’їв, віршів. Хто з вас знає вірші, прислів’я, пісні про книгу?                                                                                  

1-й учень.

Книга, друг ти нам незмінний,

Друг любимий, з ранніх літ.

Ми з тобою пізнаємо світ, 

Ми побачим всю країну –

Нашу рідну Україну.

2-й учень.

Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листя на гіллі – 

Стільки книг на землі:

Є великі й малі,

Є легкі і важкі

На полицях, в столі –

Наші друзі – книжки. 

3-й учень. 

Книги – морська глибина,  

Хто в них пірне аж до дна,

Той , хто і труду мав досить,

Дивнії перли виносить. 

1-й учень. 

Та одна серед них –

Перша книга із книг:

Та, що звем Букварем, 

Ми найпершу берем.

2-й учень.

Скільки книг в твоїй книгарні, 

Книги різні, дуже гарні. 

Лячно книгам: хто їх купить?

Раптом купить, хто не любить.

3-я учениця. 

В мене є книжок багато – 

І новенькі, і старі.

Як піду до школи з татом,

Всі книжки віддам сестрі.

Хай вона сама читає

Про Лисичку й Журавля,

Хай вона тепер узнає,

Як багато знала я.

(Виконується пісня про книгу). 

Вивчення прислів’їв про книгу.

- Книга вчить, як на світі жить. 

- Хто багато читає, той багато знає. 

- Читання – найкраще навчання.

- З книгою подружишся, розуму наберешся.

- Книга допоможе в труді – виручить у біді.

- Книга – твій друг, без неї, як без рук.

Інсценізація "Брудна книга".

(Стук у двері). 

Книга.

Ой-ой-ой! Не маю сили 

Ви на мене наступили!                                                                                          

Учень. Що це тут валяється!                                                                                                       

Вчитель. Книжка виявляється!                                                                                                                    

Книжка.        

Я подерта, я потерта,                                                                                                                        

Кінчики загнуті, сторінки пом’яті.                                                                                                   

Він мене скалічив, а тепер не лікує.                                                                                                

Люди скажуть: "Ой, чи я ти?                                                                                                                   

Як тепер тебе читати?                                                                                                                              

Скільки ми читали книг,                                                                                                                          

А не бачили таких".                                                                                                                                 

Я терпіть не маю сили.                                                                                                                             

То й подалася в світ блукати,                                                                                                                  

Долі кращої шукати.                                                                                              

Учень. Хто ж господар твій?                                                                                                    

Книжка. Андрій.                                                                                                                           

Учень. З нашого класу?                                                                                                               

Книжка. А я й сама не знаю. Коли не соромиться, то нехай признається.                                     

(Учні з’ясовують, як треба ставитися до книжки).                                                                          

Книжка. Дорогі діти! Я книга – ваш вірний друг, від усього серця прошу вас:                                  

- Не беріть мене брудними руками.                                                                                                         

- Коли гортаєте сторінки, не слиньте пальці,                                                                                         

- Не загинайте мої сторінки.                                                                                                                    

- Не малюйте на мені і нічого не пишіть.                                                                                                      

- Виготовте для мене закладку і не вставляйте ручку або олівець – від цього я псуюсь.              

- Не кидайте мене будь-де, а кладіть завжди на певне місце.                                                                          

Якби ж то, діти, ви раденько                                                                                                                       

До серця взяли ці слова –                                                                                                                         

То я б завжди була чистенька                                                                                                                 

І вся біленька, мов нова.                                                                                                   

Вчитель. Чому необхідно берегти книгу? (Розповідь вчителя про різноманітність книг).       

З давніх-давен книги друкувалися різними мовами: російською, польською, німецькою та іншими мовами. Були й серед українців талановиті письменники, які писали твори українською мовою. 

Серед них Т. Г. Шевченко: ... Учітеся, читайте.                                                                                                                                  

І чужому научайтесь                                                                                 

Люди повинні вміти читати твори не лише рідною мовою, а й іноземною. 

Та перша наша книжка – Буквар – написана українською мовою.                                                                                                 

Батько мені каже:                                                                                                                                    

- З книгою дружи,                                                                                                                                     

Рідну мову, синку,                                                                                                                                     

Завжди бережи.                                                                                                                                                                                         

Логічні завдання                                                                                  

1. Малятко запитало у школярів: " Коли треба повертати бібліотечну книжку?" (Виберіть відповідь). 

Йому відповіли:      

- через місяць;                                                                                                                                            

- у кінці чверті;                                                                                                                                          

- коли нагадують;                                                                                                                                      

- коли прочитаєш;                                                                                                                                     

- до встановленого бібліотекарем строку.                                                                       

2. Ти взяв у товариша книгу і випадково забруднив її. Як ти вчиниш?                                                                  

- віддасиш і скажеш, що вона була така забруднена;                                                                              

- вибачишся перед товаришем і почистиш книгу;                                                                               

- почистиш книгу, віддаси товаришу і змовчиш, начебто нічого не трапилося.                                                                  

Гра "Чарівна паличка"                                                                 

Учитель чарівною паличкою вказує на учня, а той розповідає загадку, прислів’я, вірш про книгу або співає пісеньку.

Бібліотекар. Чому книги називаються нашими друзями? Як потрібно поводитися з книгою? 

(Буратіно вручає дітям ключики, якими вони будуть відкривати сторінки книг).                   

Висновок вчителя. Читайте, читайте, читайте, читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги.                                                                       

Людина, яка любить і вміє читати – щаслива людина. Навколо неї завжди багато розумних, добрих і вірних друзів. Друзі ці – книги.