Книги – морська глибина;

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

Справді, кожна людина з дитячих років вчиться, засвоює нагромаджені людством протягом багатьох століть знання. Всі ці знання зберігаються на сторінках книг – колись рукописних, а тепер – друкованих та написаних на магнітних носіях.

            З кожним роком у всьому світі зростає кількість друкованої літератури. Книг дуже багато, тому треба навчитися орієнтуватися в цьому морі книг, зуміти вибрати те, що найбільше цікавить. У цьому нам допомагають картотеки, а також допоможе бібліографія.

            Бібліотекар. Слово „бібліографія” походить від двох грецьких слів „бібліон” –книга і „графо” – пишу. Ще в І ст.н.е. воно означало працю переписувача книг, в наш час терміном „бібліографія” називають область діяльності по підготовці і передачі інформації про твори друку. Люди, які впорядковують ці списки літератури, називаються бібліографами.

            В Україні „описування книг” (бібліографія) почалася пізно. Її основоположником треба вважати М.Комарова – літературного критика, етнографа, лексикографа. В 1883 р. в альманасі „Рада”, що його видав М.Старицький, було надруковано „Бібліографічний покажчик нової української літератури (1783-1883)” – перший звід українських книжок. Пізніше Комаров продовжив свою роботу; склав бібліографічний покажчик матеріалів до вивчення творів Т.Шевченко, С.Руданського, І.Котляревського, М.Лисенка, покажчик „Українська драматургія” тощо, заклавши цими працями міцну підвалину під науку української бібліографії. На Західній Україні подібну роботу виконував Іван Левицький, який почав збирати бібліографію українською мовою з 1877 року, автор „Української бібліографії Австро-Угорщини” в трьох томах та інших бібліографічних видань.

            Вчитель. Робота з книгою розпочинається з попереднього знайомства з нею – з їїдовідковим апаратом (вихідними даними та анотацією).

            Бібліографія – це перелік книг, журналів, статей із вказівкою вихідних даних; покажчик літератури. Вихідні дані вміщуються на титульній сторінці та на її звороті, а також на останній сторінці книги. У вихідних даних зазначаються прізвище та ім’я автора (авторів), прізвища редакторів, художників, коректорів, обсяг книги, тираж. Вказується також адреса видавництва та друкарні, де виходить книга, а також рік видання.

ІV. Закріплення набутих знань, формування вмінь і навичок.

            Вчитель.

1. Зараз ми спробуємо зробити бібліографічний опис книжки. (У кожного учня на столі своя книга) за правилом-орієнтиром. (Дивись додаток). (учитель показує зразок).

2. Вправа 166 з підручника.

3. Скласти з усіх картин учнів каталог.

4. Як користуватися каталогами с.95.

            Бібліотекар. Завдання бібліографії – це не тільки опис книг, а й ознайомлення з їх змістом, вибір і рекомендація читачам найкращих книг. Адже недарма емблемою бібліографії в сиву давнину був ключ, а визначення її звучало, як „ключ до всіх знань”. Бібліографічні покажчики за формою і зовнішнім виглядом схожі на звичайні книжки. Але це не звичайний текст, а перелік книг, написаний працівниками бібліотек – бібліографами. За допомогою бібліографічних покажчиків можна вибрати цікаву книгу для читання, знайти потрібну літературу, скласти для себе список книг на обрану тему.  За змістом ці покажчики є різні. Одні з них рекомендують літературу з різних галузей знань – це універсальні бібліографічні покажчики. Але більшість їх тематичні, тобто рекомендують літературу з певної теми. (Бібліотекар демонструє учням різні види бібліографічних покажчиків)

            Як користуватися бібліографічним покажчиком?

            Насамперед уважно прочитай передмову. З неї зізнаєшся з яких розділів складається покажчик, яка література до нього включена. Заглянь також у зміст, це полегшить тобі знайти потрібний матеріал. Подумай, в якому розділі слід шукати потрібну літературу, у ньому є перелік збірки і довідкові книги, які допоможуть вибрати книгу і розібратися в ній. На сторінках покажчика є такі дані про книгу: автор, назва, анотація, тобто коротка розповідь про книгу. На останній сторінках в алфавітному порядку подані автори і назви всіх книг, названих в покажчику.

            Бібліографічні списки можна помітити на сторінках газет, журналів, коли читаємо цікаві розповіді про нові книги, поради що можна читати. Якщо постійно слідкувати пресою, придивлятись у їх бібліографічні відділи, то завжди можна знати про всі новинки у світі книг.

            Неодноразово можна прочитати рекомендовані бібліографічні списки у науково-методичній літературі, навчальних підручниках і посібниках. З ними, ви, безперечно, зустрічаєтесь і звертаєте увагу дуже часто.

            У довідковій літературі також є бібліографічні списки. А чи звернули ви увагу на те, що в них коротко розповідається про щось, а в кінці є список додаткової літератури, щоб розширити ваші знання.

            Вчитель. Одним з важливих елементів довідкового апарату книги є анотація.

            Анотація – це короткий огляд змісту книги, статті часто з критичною її оцінкою.             

            Вона складається з:

1. Опису бібліографічних ознак книги (автор, назва і т.д.);
2. Короткого змісту книги, найчастіше з рецензією на зміст;
3. Вказівок, кому ця книга адресована.

            Анотація здебільшого вміщується на звороті титульної сторінки і служить для попереднього ознайомлення читача зі змістом книги. Іноді в анотації містяться елементи оцінки книги і короткі відомості про автора.

            Впр. 167 з підручника (зразки анотацій)

V. Підсумок уроку.

            Бібліотечна вікторина.

1. Що означає слово каталог? Звідки воно до нас прийшло? (каталог – „список”, „опис”, „перелік” книг. Це слово прийшло з Давньої Греції).

2. Що таке анотація? (коротка узагальнена характеристика книжки).

3. Де розташована анотація? (на зворотному боці титульного аркуша)

4. Хто є основоположником української бібліографії? (М.Комаров)

5. Які відомості друкуються на обкладинці? (автор, заголовок, серія)

6. Хто такий „бібліофіл”? (людина, яка любить книжки)

7. Що означає термін „бібліографія”? (бібліографія в перекладі з грецької – книг описання. Складається з двох грецьких слів: „бібліо” – книга; графія – пишу)

VІ. Домашнє завдання. Скласти анотацію на художню книгу.