Друзі ! Хто з вас не любить книжок? Книжок, у яких так багато барвистих малюнків. Розкриєш книгу – опинишся у далекій казковій країні. А в тій країні живуть добрі і кумедні велетні, веселі маленькі чоловічки або просто твої ровесники. Ростуть там велетенські ріпки, такі що цілий гурт їх із землі не вирве. Відважні герої б’ються там за правду з лютим ворогом…
А чи знаєте ви, що давно – давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Сторінками найдавніших книжок були камені, стіни з печер , сокири, вояцькі щити. Писали на всьому. Бо ж не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців. Далі люди додумалися писати на глині , яку потім сушили й випалювали у вогні. Та хіба на глиняних сторінках – цеглинках багато напишеш? До того ж , ці книжки ці книжки були важкі та незручні. Коли, скажемо, якийсь учений збирався в дорогу і брав із собою дві – три такі «книги» , йому потрібен був віз.
З часом люди навчилися робити зручні й легкі книжки – з тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку зробили в стародавньому місті Пергама, через те папір із шкіри й називали пергаментом. Але ці книжки були дорогі . На виготовлення однієї книжки потрібні були шкури з цілої череди телят. Отож люди шукали з чого робити книги , щоб вони були дешеві і простіші. І знайшли.
У далекій Африці, на берегах повноводних річок , простяглися нескінченні зарості болотної рослини – папірусу. Той папірус люди використовували на будівництві. Якось один чоловік лагодив хату . Розрізав стеблину папірусу , витяг волокнисту серцевину, поклав на сонці. Через деякий час він побачив, що на стрічках добре зберігаються сліди від фарби. Значить, на папірусі можна писати ! Відтоді з явилися книжки, краще сказати , сувої з папірусу. Писати на сухих стеблах папірусу було зручно, але через кілька років такі «книги» ламалися і розсипалися.
Справжній папір, що на ньому пишуть зараз, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Тоді й почали у багатьох країнах писати книги на папері, саме писати, бо книги ж тоді були рукописні. А це було довго й дуже важко, - одну книжку переписували іноді кілька років.
Минуло ще багато часу, поки з’явилися друковані книжки. Тепер книжка всюди поруч з нами. Вона – наш друг і порадник. Шануйте її, друзі, любіть і бережіть, у неї вкладено велику працю багатьох людей.
Бібліотекар демонструє стенд « Як до нас приходить книга».
Бібліотекарі дарують дітям вкладки у книгу на згадку :
« А сторінки, немов могутні крила, - читай, лети на горду висоту. Розкрили книгу -
значить ми відкрили нову країну – мрію золоту».
Обіцянка юного читача :
« Дружба з книгою – це свято,
не було б його у нас,
ми не знали б так багато
про новий і давній час»
Правила, які треба запам’ятати :
- Беріть книги чистими руками.
- Не перегинайте книжки, від цього випадають сторінки.
- Не кладіть в книжку олівців та інших предметів, від цього вона рветься.
- Не загинайте сторінки, користуйтеся закладками.
- Не читайте книжки під час їжі.
- Щоб книга чи підручник довше служили вам, обгорніть їх.
Бібліотекарь:
« Буває книгам лячно».
Скільки книг в твоїй книгарні!
Книги різні, дуже гарні.
От краса, як би ти зміг
Прочитати, друже їх!
Школярі стоять юрбою,
Шарудять по сторінках…
Мила книго, що з тобою?
Чом ти дивишся з журбою
І тріпочеш у руках?
Лячно книго: хто їх візьме?
Раптом візьме, хто не любить?
Той у книжку,- от порода!-
Запихає бутерброда…
Той, чи є бруднулі гірші?-
Залива чорнилом вірші…
Бідні ви, прозаїки,
Бідні ви, поети!
Не відомо у які
Попадеш лабети…
Недарма на полицях
Книги ледь зажурені:
Хоч би не потрапити
В руки мацатурині.
/ Т.Волгіна /
Бібліотекар: Вітаємо вас, діти, із вступом у сім’ю читачів. Бажаємо вам прочитати найкращі книги, багато хорошого з них узяти для себе, порозумнішати і ніколи не розлучатись з книгою.
А тепер ми познайомилися з вами, записуючи кожного з вас до нашої бібліотеки,
Допоможемо вам дібрати книжку до душі.
Наприкінці нашої зустрічі ми пропонуємо відповісти на такі питання:
- Скільки книжок у твоєї домашній бібліотеці?
- Де зберігаються твої книжки?
- Назви твори улюбленого письменника. Чим саме вони тобі подобаються?
- Як ви гадаєте, чи можна вважати книжку найціннішим подарунком?
- Позмагайся з товаришем, хто назве більше прізвищ письменників.
- Розкажи, що ти читаєш зараз.
|