Неділя, 19.05.2024, 12:18
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS

Міське методичне об'єднання шкільних бібліотекарів м. Красноармійська

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 79
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Електронна бібліотека » 11 клас

Київські «неокласики»

Микола Зеров

КИЇВ — ТРАДИЦІЯ

 Ніхто  твоїх  не  заперечить  прав. 

 Так,  перший  світ  осяв  твої  висоти, 

 До  тебе  тислись  войовничі  готи, 

 І  Данпарштадт  із  пущі  виглядав. 

 

 Тут  бивсь  норманн,  і  лядський  Болеслав 

 Щербив  меча  об  Золоті  ворота, 

 Про  тебе  теревені  плів  Ляссота 

 І  Левассер  Бонплан  байки  складав. 

 

 І  в  наші  дні  зберіг  ти  чар-отруту: 

 В  тобі  розбили  табір  аспанфути  — 

 Кують,  і  мелють,  і  дивують  світ. 

 

 Тут  і  Тичина,  голосний  і  юний, 

 Животворив  душею  давній  міт 

 І  "Плуга"  вів  у  сонячні  комуни. 

 

Максим Рильський

Молюсь і вірю

 Молюсь і вірю. Вітер грає

 І п'яно віє навкруги,

 І голубів тремтячі зграї

 Черкають неба береги.

 

 І ти смієшся, й даль ясніє,

 І серце б'ється, як в огні,

 І вид пречистої надії

 Стоїть у синій глибині.

 

 Клянусь тобі, веселий світе,

 Клянусь тобі, моє дитя,

 Що буду жити, поки жити

 Мені дозволить дух життя!

 

 Ходім! Шумлять щасливі води,

 І грає вітер навкруги,

 І голуби ясної вроди

 Черкають неба береги.


Коли усе в тумані життєвому

 Коли усе в тумані життєвому

 Загубиться і не лишить слідів,

 Не хочеться ні з дому, ні додому,

 Бо й там, і там огонь давно згорів.

 

 В тобі, мистецтво, у тобі одному

 Є захист: у красі незнаних слів,

 У музиці, що вроду, всім знайому,

 Втіляє у небесний перелив;

 

 В тобі, мистецтво,— у малій картині,

 Що більша над увесь безмежний світ!

 Тобі, мистецтво, і твоїй країні

 Я шлю поклін і дружній свій привіт.

 

 Твої діла — вони одні нетлінні,

 І ти між квітів найясніший квіт.

 

Солодкий світ!

 Солодкий світ! Простір блакитно-білий

 І сонце - золотий небесний квіт.

 Благословляє дух ширококрилий

 Солодкий світ.

 

 Узори надвесняних тонких віт,

 Твій погляд, ніби пролісок несмілий,

 Немов трава, що зеленить граніт,

 Неначе спогад нерозумно-милий...

 Солодкий світ.

 

 Чи янголи нам свічі засвітили

 По довгих муках безсердечних літ,

 Чи ми самі прозріли й зрозуміли

 Солодкий світ?

 

Запахла осінь в'ялим тютюном

 Запахла осінь в'ялим тютюном,

 Та яблуками, та тонким туманом, —

 І свіжі айстри над піском рум'яним

 Зорюють за одчиненим вікном.

 

 У травах коник, як зелений гном,

 На скрипку грає. І пощо ж весна нам,

 Коли ми тихі та дозрілі станем

 І вкриє мудрість голову сріблом?

 

 Бери сакви, і рідний дім покинь,

 І пий холодну, мовчазну глибінь

 На взліссях, де медово спіють дині!

 

 Учися чистоти і простоти

 І, стоптуючи килим золотий,

 Забудь про вежі темної гордині.

Категорія: 11 клас | Додав: Дінуля (15.12.2013)
Переглядів: 561 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz